Чи знають щось про Кагарлик та Ржищів відомі люди - блогери, письменники, журналісти? Найкоротший шлях дізнатися про це - запитати у них, скориставшись акаунтами в фейсбуці. Тож Кагарлик.City вирішив поспілкуватися із цього приводу з Сергієм Жаданом, Зурабом Асланією, Євгенією Кузнєцовою та Павлом Казаріним.

Євгенія Кузнєцова - письменниця, перекладачка з англійської, іспанської та німецької мов, дослідниця медіа та комунікацій. Євгенія спеціалізується на ролі медіа у суспільстві, дослідженнях медіасистем та аналізі текстів. Нині серед іншого працює над дослідженням медіапростору східних областей України, включно із окупованими територіями в рамках спільного проекту із університетом Осло.

Про Кагарлик Євгенія вражень не має. "Вітаю! На жаль, ніколи не бувала у ваших краях!", - відповіла нам Євгенія.

Зураб Асланія - український журналіст і медіаменеджер. Працював генеральним директором Національної телекомпанії України. Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Зураба наше питання зацікавило. От, що він відповів:

"Соромно зізнатися, але без гугління навести свої асоціації з Кагарликом та Ржищевом я зможу лишень дві (одна з яких - це додатковий сором для мене).

«Кагарлик» в моїй свідомості миттєво пов’язується із медійним штампом, як місто, в котрому співробітники Національної Поліції катували та ґвалтували дівчину. Саме медійні технології перетворили це слово на важкий «мем», на синонім беззаконня та насильства.

В обох містах я бував проїздом, мандруючи мотоциклом по Україні

Від того й мій сором: я прекрасно розумію, що не слід дозволяти таким штампам формувати у своїй голові одноколірний образ цілого міста, і що Кагарлик - це інше і більше ніж цей ганебний випадок. Моя слабка спроба спротиву цьому образу - дізнатися більше про сам Кагарлик, і тодішня ще думка, що саме слово «Кагарлик» на диво чи то тюркське, чи то татарське, бажання з’ясувати для себе, як в «срединній Україне» виникла така цікава назва, що за історія стоїть за цим словом.

А Ржищів викликає смутні асоціації чомусь з Магдебурзьким правом (не певний, що це так; допишу Вам - і забов’язуюсь перевірити декілька джерел щодо Кагарлика та Ржищіва). Відтак - це має бути дуже давнє місто.

В обох містах я бував проїздом, мандруючи мотоциклом по Україні, іноді від краю до краю, іноді коли часу обмаль - в межах області. Маршрутний лист в той бік зазвичай виглядає як «Київ-Українка-Ржищів-Канів», або «Київ-Обухів-Кагарлик-Козин-Канів».

Таким чином, на жаль, Валентин, я навряд чи зможу бути корисним для Вашого проєкту та для Ваших читачів: обмаль знань про Кагарлик та Ржищів, і тільки відчуття під час проїзду, що ці місця - СПРАВЖНІ, що природа там досі велична, чиста та недоторканна; що край - незнаний для більшості жителів великої України, і що з цим треба щось робити".

Сергій Жадан - один із найвідоміших сучасних українських письменників, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів Жадан і Собаки та Лінія Маннергейма, автор романів та поетичних збірок. Його літературні твори одержали численні національні та міжнародні нагороди та перекладені більше ніж двадцятьма мовами. Засновник «Благодійного фонду Сергія Жадана». Ведучий на радіо «Тризуб ФМ», «Радіо НВ».

Сергій хоч і прочитав наш лист, на нього не відповів.

Павло Казарін - журналіст, публіцист, філолог-літературознавець, ведучий телеканалу ICTV. Ведучий суспільно-політичного ток-шоу «Зворотний відлік» на суспільному телебаченні UA: Перший. Автор та ведучий проекту «Грані правди»на телеканалі «24». Оглядач українського бюро «Радіо „Свобода“».

Від Павла ми відповіді теж не отримали. І це логічно, адже він листа не прочитав.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися