На озерці Саджалка в Кагарлику розквітло латаття (водяна лілія). Тепер кагарличани та гості міста можуть помилуватися незвичними для нашого міста квітами білого і рожевого кольору.
Єдина квітка білого латаття з’явилася неподалік стоку Саджалки в струмок. А три квітки рожевого – навпроти через водне дзеркало Саджалки, попід парком.
Латаття біле
Висадили цю красу на озерці в Кагарлику ще минулого року. Тоді місцевий житель Андрій Григоренко поділився кількома сортами латаття зі своєї домашньої колекції.
На жаль вижили вони не всі. Чи то хтось позарився на диковинку та «позичив» її собі додому. Чи несприятливими були умови. А чи постарався білий амур, який теж випустили до Саджалки.
Латаття рожеве
Та цього року Андрій Григоренко, який надав рослини минулого року, висадив їх знову. Сподіваємося, що цього разу новій окрасі Саджалки пощастить більше. І вже в наступному році ми милуватимемося оазами цих квітів на плесі.
Що ж це за рослина - латаття?
Латаття — багаторічна (рідко однорічна) трав'яниста рослина. Його коріння «повзає» по дну водойм, а великі листки плавають на поверхні. Латаття за допомогою кореневищ кріпляться в багні річок, ставків, озер та інших водойм.
В Україні росте 2 види: латаття біле (Nymphaea alba), поширене в Поліссі й Лісостепу, й латаття сніжно-біле (Nymphaea candida), поширене майже на всій території крім Криму. Окремі екземпляри живуть до 22 років. Є й інші кольори квітів, але вони не дикорослі, а виведені селекціонерами.
Слов'яни називали водяну лілію одолінь-травою і приписували їй чарівну силу. Шматочки її кореневища зашивали в ладанку й носили на грудях як талісман проти злих сил, недуг, потвор і розбійників, що підстерігали подорожанина на путі. Іншою назвою була русалчина квітка, бо на ніч вона ховається під воду, а кореневище схоже на дивовижну істоту.
Існує народна прикмета, якщо квітки латаття пірнули під воду вдень — бути негоді.
