Кагарличчина попрощалася із героєм-захисником Русланом Сіканом, який віддав життя за Україну. Його тіло спочиває у рідному Кагарлику на Ольжинському кладовищі.
Похорон Героя Руслана Сікана
Жорстокий ворог щодня приносить розруху, смерть, нечуване горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної матері-України. На превеликий жаль, уже вкотре не оминула біда і нашу громаду – східний вітер приніс на своїх чорних крилах трагічну звістку з Луганщини. Там нещодавно в бою за Батьківщину неподалік села Новоєгорівка Сватівського району загинув кагарличанин Руслан Сікан.
Коридор Слави Герою Руслану Сікану
У скорботі сьогодні древній Кагарлик, проводжаючи Героя в останню путь. Тут він народився 30 червня 1975 року, закінчив Кагарлицьку школу №1. Після шкільного навчання здобув спеціальність зварювальника в Ржищівському професійному ліцеї і трудився за фахом у рідному краї.
Похорон Героя Руслана Сікана
Війна обірвала мирні плани українців, сотні тисяч їх стали зі зброєю в руках на захист Вітчизни. Серед них був і наш земляк, призваний на військову службу по мобілізації Другим відділом Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 4 липня 2023 року. Він нищив ворога на посаді інспектора прикордонної служби 3-ї категорії – номера обслуги групи станкових протитанкових гранатометників 3-го протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави 3-ї прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 1551.
Похорон Героя Руслана Сікана
Загинув мужній прикордонник 16 вересня, віддавши своє життя за Україну, за рідний народ у тяжку годину жорстокої війни з росією.
У невтішному горі залишилися батько, дружина, троє дітей і четверо внуків, брат та сестри Героя.
Похорон Героя Руслана Сікана
Попрощатися з Героєм люди прийшли до його рідної домівки. У дворі хати – сльози, біль і розпач рідних, багато квітів і поминальних вінків, душу воїна-захисника відспівують благочинний Кагарлицького благочиння Православної церкви України Юрій Литвин разом зі священниками Юрієм Королем та Богданом Синицею.
Похорон Героя Руслана Сікана
Остання дорога Руслана Сікана вела по рідному місту до Ольжинського кладовища. Кагарличани ставали у коридори Слави і прихиляли коліно у знак шани і вдячності до Героя. «Плине кача…», яка лунала із Будинку культури, а потім супроводжувала усю похоронну процесію, розривала душу кожному, хто її чув. Зупинялися автівки, водії виходили із машин і ставали на коліна, поповнюючи ряди кагарличан на тротуарах, - Героя проводжають на вічний спочинок.
Похорон Героя Руслана Сікана
На Ольжинському кладовищі перед присутніми виступили заступники міського голови Іван Семцов, який розповів про життєвий шлях земляка, та начальник Другого відділу Обухівського РТЦК і СП підполковник Володимир Бойко. Володимир Бойко акцентував на тому, якою величезною ціною ми йдемо до Перемоги. «Перемога – за нами, чого б хто не хотів! Вибачте, рідні, що ми не врятували Героя – сина, чоловіка, батька, дідуся. Руслан – Герой навіки! Пишайтеся. Вічна пам'ять», - сказав він.
Похорон Героя Руслана Сікана
Зворушливими були слова священника Богдана Синиці. У своїй промові він сказав: «Сказав Господь, що немає більшої любові, як «хто душу свою покладе за ближнього свого». Господь Ісус Христос прийшов у світ, аби врятувати тих, хто страждав у пітьмі гріха і смерті. І любов у жертовності до ближнього освячена Богом як найбільша любов. Бог є любов. Бог є правда. Він є істинним. Гордість колись із високого ангела зробила його дияволом. І він з того часу, мов рикаючий лев, ходить по землі і шукає кого б пожерти. Він сіє зерна сумніву, неправди, противлення Богу. Якщо Боже Слово животворче і каже любити, то слово оманливе диявола каже «забери», «вбий», відбери», «поневоль».
Похорон Героя Руслана Сікана
Господь створив людину за своєю подобою. Він наділив її найбільшим даром свободи, волі. І цей дар Божий український народ береже і плекає протягом багатьох тисячоліть. Зазіхає на нього ворог – диявол, аби поневолити, відібрати, відвести від Бога. Ми зібралися сьогодні, аби подякувати рідним, близьким нашого захисника. Ми вдячні свободі, майбутньому наших дітей, існуванню нашої держави, тим люблячим синам. Вони ідуть на фронт з любові до матері, до материнського дому. Вони йдуть з любов'ю, а отже з Богом. Вони йдуть із знаменами Христа, яким позначають і техніку, і маслом помазують чоло. З протилежного боку йде брехня, ненависть і слово «диявол». Чи може Бог програти? Не може. А як нам перемогти? Перемогти любов'ю. Цих синів, які люблять Батьківщину, люблять своє, Бог прийме до себе, як своїх, як тих, хто є від любові і від правди.
Похорон Героя Руслана Сікана
Ми сьогодні не кажемо «Господи, прости», ми кажемо «Дякуємо» нашим захисникам, які сповнили волю Божу, які з Богом, які з любов'ю в серці захищають своїх дітей. Не має той народ майбутнього, якщо не знає історію, свого минулого. Ми не можемо сьогодні стояти осторонь і казати «Хлопці воюють, переможуть». Не переможуть, поки ми будемо той дар свободи закопувати в землю, топтати, нехтуючи своєю Батьківщиною, своєю мовою, своєю церквою, обираючи на виборах тих людей, які систематично шкодять нашій державі, знищують її. Шукайте спершу Царства Божого і правди Його. Нехай правда в наших серцях підніме нас в боротьбі з неправдою, зі злом, і ми сьогодні єдиною родиною, єдиним серцем станемо на захист своєї матері. Дякую тобі, воїне-захиснику Руслане, за ту любов, яку ти висловив до нас, до своєї Батьківщини. Царство Небесне».
Вручення прапора дружині Героя Руслана Сікана
Рідним Руслана Сікана урочисто передали український прапор.
Духовий оркестр виконав Гімн України. На честь Героя прозвучали три залпи.
Похорон Героя Руслана Сікана
«У цю лиху скорботну годину вся велика Кагарлицька громада висловлює щирі слова співчуття всім рідним та близьким загиблого.
Світлий спомин про Героя-прикордонника Руслана Сікана назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів, земляків.
Похорон Героя Руслана Сікана
Вічна і світла пам'ять Герою нашої громади! Ніколи не забудемо і не пробачимо російським окупантам цю втрату!» - промовив Іван Семцов.
