Керівник відділу протидії кіберзлочинів в Київській області підполковник поліції Віталій Паньков розповів читачам Кагарлик.Cyti про принципи та засоби кібергігієни. А також, для чого вона потрібна та які є методи боротьби із шахрайськими та пропагандистськими каналами в мережі Інтернет.
У декого є не правильне розуміння поняття кібергігієни, цей термін змушує думати про особисту чистоту, або проводити регулярну дезінфекцію клавіатури чи інших частин техніки вологими серветками, чи іншими засобами. Насправді це ні те, ні інше.

Так що ж це таке - кібергігієна?
Кібергігієна - використовується для захисту вашої особистої, фінансової та іншої інформації під час використання комп’ютера чи мобільного пристрою.
Хороша кібергігієна – це дотримання розумних щоденних практик щодо безпеки вашої інформації в Інтернеті.
Вона не обмежується цим, регулярне оновлення програмного забезпечення браузера, встановлення та підтримку програмного забезпечення для захисту, вибір надійних паролів та не розголошення їх, а також уникає загальнодоступного Wi-Fi для онлайн-банкінгу та інших фінансових операцій. Ідея полягає в тому, щоб заблокувати шахраїв і злодіїв.
Які є загрози для безпеки в мережі Інтернет та правила безпечної роботи в мережі Інтернет?
Загрози для безпеки в мережі Інтернет можуть включати:
- Потрапляння в інформаційну систему шкідливого програмного забезпечення: вірусів, троянських програм, мережевих хробаків, клавіатурних шпигунів, рекламних систем.
- Атаки хакерів.
- BotNet — це комп'ютерна мережа, що складається з деякої кількості хостів, із запущеними ботами — автономним програмним забезпеченням
- DdoS — атака на відмову в обслуговуванні, розподілена атака на відмову в обслуговуванні (англ. DoS-attack (Distributed) Denial-of-service attack) — напад на комп'ютерну систему з наміром зробити комп'ютерні ресурси недоступними користувачам, для яких комп'ютерна система була призначена.
- Фішинг — вид шахрайства, метою якого є виманювання персональних даних у клієнтів онлайн-аукціонів, сервісів з переказу або обміну валюти, інтернет-магазинів тощо.
Для смартфонів характерні ті самі загрози, що і для стаціонарних комп’ютерів: віруси, троянські програми, мережеві хробаки, рекламні модулі тощо, орієнтовані на різні типи мобільних пристроїв.
Для безпечної роботи в Інтернеті:
- Використовуйте тільки ліцензійне програмне забезпечення. Установлюйте програми тільки з офіційних джерел. Перед установленням читайте відгуки інших користувачів, якщо вони доступні.
- Установлюйте та оновлюйте антивірусне програмне забезпечення як на стаціонарні, так і на мобільні комп’ютери. Бажано, щоб оновлення антивірусних баз здійснювалося регулярно та автоматично.
- Завжди встановлюйте оновлення операційної системи та іншого програмного забезпечення.
- Використовуйте надійні паролі. Не використовуйте на різних інтернет-ресурсах один і той самий пароль, змінюйте його регулярно.
- Приєднуйтеся тільки до перевірених Wi-Fi-мереж. Не відправляйте важливі дані (дані кредитних карток, онлайн-банкінгу тощо) через публічні та незахищені Wi-Fi-мережі.
- Установіть фільтр спливаючих вікон у браузері.
- Перевіряйте сертифікат безпеки сайтів у вигляді замка в адресному рядку браузера.
- Не відкривайте повідомлення електронної пошти від невідомих вам осіб і прикріплені до них файли, яких ви не очікуєте.
- Подумайте про можливі ризики для вас перед тим, як викласти щось у мережу Інтернет.
- Створюйте резервні копії важливих для вас даних, зберігайте їх на носіях даних, відключених від мережі Інтернет.
Шахрайські схеми
Методи боротьби з кібершахрайством, розповсюдженням пропаганди та не правдивих новин?
Методи боротьби з кібершахрайством можуть включати регулярне оновлення програмного забезпечення, встановлення антивірусного програмного забезпечення, надійні паролі, використання VPN-послуг, перевірка джерела електронної пошти, обмеження використання відкритих Wi-Fi мереж, перевірка вебсайт на безпеку та відкривання лише надійних файлів.
А також є розроблені «Telegram» боти які можуть блокувати акаунти шахраїв та тих, що розповсюджують не правдиву інформацію.
Що це за боти, як саме вони працюють?
Проєкт MRIYA
Кіберполіція разом із волонтерами розробила проєкт MRIYA, з метою протидії російським окупантам у медіапростір та боротьби з шахрайством в мережі Інтернет.
MRIYA - проєкт в кий входять інші підпроєкти
Бот «StopRussia | MRIYA» @stopdrugsbot - приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються нашими модераторами та відправляються на блокування небайдужим громадянам.
Бот «StopRussia | MRIYA»
Канал «StopRussiaChannel | MRIYA» https://t.me/+EbXZHBfHXbszY2I6 - це головна інструкція щодо блокування та протидії російській агресії в Інтернеті.
Бот @StopFraudMriya_bot - збирає інформацію з відкритих джерел, у даркнеті, а також з партнерських ресурсів, що дозволяє нашому сервісу мати найбільшу базу шахраїв в укрнеті.
Бот @StopFraudMriya_bot
Можна перевірити номер телефону, банківську картку чи IBAN і дізнатися, чи повідомляв хтось про пов’язані факти шахрайства з цими ідентифікаторами.
Бот «Народний месник» - офіційний чат-бот України для повідомлення про ворожі дії на території нашої держави.
Бот «Народний месник»
Автоматичне блокування «MRIYA AUTOMATIC» - безкоштовний автоматизований сервіс для боротьби з російською пропагандою. Розробниками якого являються Banwar та Qlixer Social. Приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються нашими модераторами та відправляються на блокування в Телеграм-канал.
Автоматичне блокування «MRIYA AUTOMATIC»
Гра «Котяцький драйв» Cats at Arms – це екшн-клікер, створений командою українських волонтерів. Приєднуйтесь до котячої армії та захистіть свій будинок від нашестя орків. Вдосконалюйте свої навички, покращуйте своїх котів-захисників та зупиняйте орків на полі бою.
Гра «Котяцький драйв» Cats at Arms
Також створено перелік псевдоукраїнських Телеграм-каналів. Семе їх потрібно оминати та не брати до уваги інформацію, яка там розміщується. Детальніше про це ви можете дізнатися на офіційному каналі за посиланням: https://mriya.social/.
перелік псевдоукраїнських Телеграм-каналів


