Кагарличчина зазнала ще однієї тяжкої втрати: захищаючи Україну від рашистських окупантів, загинув житель села Шпендівка Віталій Тищенко. Сьогоднішня сумна дата – день похорону захисника України – оголошено в Кагарлицькій громаді Днем жалоби.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Провести Віталія Тищенка в його останню дорогу, встелену квітами, зійшлося усе село Шпендівка, приїхали знайомі, друзі, колеги та ті, кому болить гірка втрата. Багато квітів у руках людей, багато квітів на дорогах, якими везуть Героя. Море похоронних вінків, на які так важко дивитися…
У рідній хаті – домовина із тілом Героя, молодого, красивого та усміхненого, від якої не відходять мама й сестра. «Дитино моя… Сину мій…», - як мантру повторює слова і ніяк не надивиться мати на своє дитя.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
У дворі священники Православної церкви України відспівують душу Героя, односельчани хрестяться й плачуть. Не стримують сліз і кремезні чоловіки. Бо це страшно таких дітей хоронити. Мама воїна намагається своїми натрудженими за життя руками зігріти холодні пальці свого сина і не відходить від труни ні на мить, вдивляючись у кожну рису обличчя своєї кровиночки…
Заупокійну панахиду за загиблим відслужили священники Православної церкви України Кагарлицького благочиння.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Остання дорога Героя лежить через рідне село до цвинтаря, де обабіч у смуткові зі сльозами на очах та квітами в руках, які щедро кидають на дорогу, стоять навколішки односельці.
Віталій Тищенко народився 26 листопада 1998 року у селі Шпендівка. У 2013-му закінчив Шпендівську школу. За час навчання проявив себе доброю та щирою людиною, здобув авторитет серед друзів та знайомих. Був чудовим сином, братом, надійним другом. Рано залишився без батька, взяв на себе відповідальність за родину. Був надзвичайно працелюбним: допомагав не лише вдома, а й сусідам. Закінчив Білоцерківський професійний коледж, здобув професію електрика. Працював електрозварювальником у ПрАТ «Агрофорт».
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
У суворі дні повномасштабної війни, яку розпочала проти нас агресивна імперська росія, Віталій Тищенко, як і тисячі патріотів, став до лав захисників України. Віталій був мобілізований на військову службу 23 серпня 2023 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив на посаді стрільця-санітара 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А1302. У складі цього підрозділу він нещадно бив ворогів на Донеччині.
Геройськи поліг Віталій Тищенко 5 листопада 2023 року, відданий присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою поблизу села Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області. Героєві було лише 25 років. Обірвалося молоде життя, обірвалася нитка роду Тищенків: Віталій ще не встиг створити свою сім’ю, не зміг втілити свої життєві плани. У невтішному горі залишилися мама і сестра.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
«Кагарлицька міська рада і вся громада Кагарличчини з глибоким сумом і болем висловлюють усій родині слова співчуття та підтримки з приводу тяжкої та непоправної втрати. Жорстока війна проти російських загарбників принесла горе і страждання нашому народові, завдала руйнувань і лиха. Сотні тисяч кращих дочок і синів України стали на її оборону, на захист кожного з нас.
На жаль, багато з них полягло на полі бою, і серед них – наш мужній земляк Віталій Тищенко. Наш священний обов’язок – берегти пам’ять про загиблих воїнів у своїх серцях і робити все, що в наших силах, для якнайшвидшої Перемоги. Україна вистоїть і переможе знахабнілого ворога, бо за нами правда, за нами весь цивілізований світ. Вічна слава воїнові, нашому земляку Віталію Тищенку. Вічна пам’ять полеглому у бою захисникові Батьківщини!», - промовив на кладовищі заступник голови Кагарлицької міської ради Іван Семцов.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Священник ПЦУ Василь Суп звернувся до людей: «Кілька місяців тому воїн Віталій ішов на війну захищати нас, його проводжала мати в далеку дорогу. Зараз я бачу людей, які плачуть. Але не можна передати горе матері, яка сьогодні хоронить і відправляє свого сина в останню дорогу, з якої не повертаються. Це горе всієї України. Це горе всіх нас. За нас віддають свої життя захисники, за мирне небо, яке тримають вони своїми зусиллями, за нашу свободу. Вони перебувають у пеклі за наше життя. Цінуймо цю свободу, яку ми сьогодні маємо! Бо війна не закінчилася, вона тут, із нами. І ті сльози матері, які падають на тіло невинно убієнного, який віддав життя за нас із вами, Господь рано чи пізно обов’язково воздасть силами нашим воїнам, які здобудуть Перемогу, і засяє мир у нашій країні.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
У Віталія все могло бути попереду – сім’я, діти, внуки. Тому це непоправна втрата не лише цієї сім’ї, а і нас із вами. Бо він за нас із вами погинув. Це Герой. Як пишеться у Святому Письмі, «…кожна людина, яка віддала своє життя за ближніх своїх, зберегла свою душу». У спільній молитві ми просимо, щоб Господь подарував Царство Небесне рабу божому воїну невинно убієнному Віталію, бо в пеклі він вже був. Вічний спокій».
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Благочинний Кагарлицького благочиння ПЦУ Юрій Литвин у своїй промові нагадав, що заповіді благочестя повинен виконувати кожен християнин: це – нагодувати голодного, напоїти спраглого, відвідати того, хто хворіє, відвідати того, хто ув’язнений, допомогти нужденному.
«І краще цей світ, щоб один одного вбивати, нагодував голодних, ніж ховати синів, напоїв спраглих, ніж ховати своїх чоловіків, краще б провідали один одного. Але ми інакше не можемо. Тому що не ми напали – напали на нас. Тих людей, які ще не переконалися, що росія – агресор, а ми – жертва, і ми себе захищаємо, - вже, певно, немає. Ті, що ще є, - це вже колаборанти.
Бо вже всі зрозуміли, що ми будемо боротися до останнього українця і до останньої українки, і до останнього немовляти. І обов’язково буде Перемога. І ми напоїмо всіх спраглих, нагодуємо всіх голодних, відбудуємо усі розбиті будівлі, в усі житла повернуться люди. І ми оплачемо всіх, хто загинув. Так само, як і будемо радіти з тими, хто повернеться з Перемогою. І обов’язково так буде. Просто треба цього дочекатися – не опускаючи рук, допомагаючи воїнам і героям. Бо краще допомогти живому герою, щоб не було у нас на совісті.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Я вас закликаю на кожному похороні і на кожній службі: допомагайте війську хто чим може! Плетіть сітки, заваліть волонтерів чим можете! Тому що завалять нас, завалять нас горою трупів, а тоді прикидають землею. Ми повинні вистояти! Ми мусимо перемогти у цій війні! Тоді ми оплачемо усіх полеглих і привітаємо усіх наших героїв. Царство Небесне невинно убитому воїну Віталію, вічна йому слава і пам’ять. Усій родині – найщиріші слова підтримки і молитви. Будемо молитися і за нього, і за вас, щоб Господь дав можливість пережити це горе. Усім жителям села та усім, хто знав Віталія, - співчуття».
Підполковник Володимир Бойко, начальник Другого відділу Обухівського РТЦК та СП промовив: «Пробачте, що не вберегли, не врятували Вашого сина, брата, друга. Величезну ціну ми платимо, щоб здобути Перемогу. Всі військові, які тут присутні, в душі промовляють: «Перемогу ми вам принесемо». Віталій, ми теж прийдемо до тебе і скажемо це. Пробач нас. Пробачте, мамо».
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Староста села Шпендівка Микола Петренко сказав, що дуже добре пам’ятає Віталія як хорошого учня, добру дитину із щирою посмішкою на обличчі. «Він був дуже хорошим хлопцем. Користувався авторитетом не тільки на своїй вулиці, а також серед своїх друзів, жителів села, у трудовому колективі, де працював. Це – сільгосппідприємство підприємство «Агрофорт», з якого він пішов на війну у Збройні Сили України, щоб боронити не тільки свій дім, а всю нашу Україну від цієї орди, яка навалилася на нас. Мати втратила свого сина, свою опору. Тому у цей час ми повинні не тільки співчувати, а й всіляко допомагати. Зараз гинуть найкращі сини України, це найбільші патріоти. Віталік, вічна пам’ять тобі, вічна слава і вічний спокій».
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Представник «Агрофорту» Олександр Кривуца сказав: «Весь трудовий колектив запам’ятає Віталія як порядного та совісного працівника. Ми всі знали, що у будь-який момент можемо на нього покластися. Слова вдячності та слова співчуття родині за воїна Віталія».
Жовто-блакитний прапор, яким було покрито тіло Героя, Володимир Бойко урочисто вручив матері воїна.
У Шпендівці провели в останню путь Віталія Тищенка
Домовину із тілом Віталія віддали землі. Над могилою воїна пролунав військовий почесний салют.
Пам’ятаймо якою ціною здобувається Перемога. Слава нашим Героям!
