З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну волонтерство перейшло на новий рівень — як якісно, так і кількісно. Масово осередками волонтерського руху в Кагарлику та селах громади стали й заклади культури та освіти. Про роботу таких осередків ми розповідаємо в серії публікацій на КагарликCity, об'єднавши їх в спецтему. Цей матеріал — про волонтерську роботу організовану в селі Сущани Кагарлицької МТГ, про що нам розповіла директорка сільського Будинку культури Галина Перевертун.
Минулого разу ми писали про Кагарлицький міський центр культури та дозвілля, села Антонівку, Бурти, Демівщину, Зелений Яр, Переселення та Ліщинку.
Не шукай причини, а шукай можливості
- Власне, це так спрацювало з першого дня, - розповідає директорка Сущанського будинку культури Галина Перевертун. - Свою розповідь про волонтерський рух хочу почати з подяки всім, хто допоміг і навіть тим, хто не вірив в нас. Це нас навпаки згуртувало, надало сили, натхнення і віри в розпочатій справі.
Наш заклад з перших днів повномасштабного вторгнення став таким собі центром допомоги, не тільки нашим односельчанам, а й внутрішньо переміщеним особам і тим, які опинилися у складних життєвих обставинах. А ще розуміли, що недаремно при кожній можливості хотілося щось відремонтувати, удосконалити і навіть врятувати те, що є.
В хабі села Сущани плетуть чергову маскувальну сітку для наших захисників
А почалося все з людей. Дружніх, добрих, щедрих, згуртованих. І навіть, не знаючи, один одного, люди збиралися, несли хто що міг. В перший день, почувши вибухи, ми долучилися до прибирання підвального приміщення під адмінбудівлею. Закінчивши прибирання, ми повністю облаштували його під укриття (занесли питну воду, свічки, деякі продукти та облаштували місця для відпочинку).
Також ми долучилися до збору та нарізання вживаної тканини на смужки, які потім відправляли до Кагарлицького ЦДЮТ. Надалі, коли збагнули скільки зареєструвалося в селі ВПО (допомагали з їх розселенням, надавали благодійну допомогу та підтримку) та, зрозумівши, їх потреби і кількість дітей, відкрили козацьку школу «Козацькому роду нема переводу». А для тих із ВПО, хто працював онлайн і потребував інтернет-зв’язку, ми безпосередньо Будинку культури створили робочі місця з доступом у світову мережу.
Створили ініціативну групу з активних жіночок. Зібрали кошти на тепловізор. Жителі села активно відгукуються на різні прохання. Приносять до будинку культури овочі, консервацію, сухофрукти, теплі речі. В'язані речі розпускають на нитки, з яких в'яжуть носки воїнам. Збирають металеві баночки, які використовували для виготовлення окопних свічок. Також збирали скляні баночки, які відправляли волонтерській організації «Суп для ЗСУ» сусіднього села Розаліївка.
За сприяння місцевого фермера Володимира Шейка, який надав велику професійну сушарку, ми нарізали та сушили яблука. Після цього закупили зіп-пакети і формували різновид смаколиків для перекусу (цукати з цитрусових, вишень, слив, абрикос, груш, черешень), горіх грецький, арахіс, насіння гарбуза та соняха, ізюм, які відправляли при формуванні посилок.
Окремі слова подяки родині Вавак - Микола та Аллі - за неймовірні енергетичні батончики, в складі яких дуже багато інгредієнтів. Один з них - горіхи, які ідуть і в зіп-пакети. Тому їх треба дуже багато. Дякуємо за неймовірний труд Степану Жолуденку, Надії Коваленко, Марії Петренко,
Надії Панасенко, Ользі Козакевич, Галині Омельченко, Наталії Фроленковій, Варварі Ситник та Галині Удовенко.
Все частіше почали надходити запити не тільки на окопні свічки, а й на маскувальні сітки. Тому з 16 грудня 2023 року було прийняте рішення відкрити збір на придбання матеріалів для плетіння маскувальних сіток. Жителі села миттєво відреагували і за два дні було зібрано не тільки необхідні 3500, а 4900 гривень.
Саме цей день став початком роботи волонтерського хабу «Сущанські бджілки трудівниці», який активно працює і до сьогоднішнього дня.
Наші досягнення: виготовлено 238 сіток площею приблизно 7500 м², які відправлено на Краматорський, Покровський, Донецький, Авдіївський, Запорізький та Херсонський напрямки. Сітки відправляли не тільки воїнам-односельчанам, а й всім, хто звертався за допомогою. Хочу зауважити, що постійного спонсора у нашого хабу немає, всі кошти на матеріали збираються самими учасниками, які виготовляють сітки та активною частиною жителів села.
Хочу назвати імена тих людей, які продовжують працювати на підтримку наших ЗСУ: Алла Вавака, Тетяна Глушко, Ольга Пономаренко, Галина Сахно, Наталя Ширій, Наталія Фроленкова, Наталія Коваленко, Тетяна Ситник, Ірина Молодід, Наталія Кушнір, Антоніна Молодід, Світлана Довгопол.
Звісно дякуємо і тим, хто з нами був на початку: Людмила Трохименко, Лідія Шевченко, Наталія Лашевська, Людмила Артюх, Віта Луп'як, Світлана Онищенко, Ольга Мудрик, Валентина Шевченко, Ольга Козакевич, Галина Черняхівська, Наталія Трохименко, Оксана Шаповал, Ірина Омельченко, Оксана Мощак-Глушко.
Приємно, що до цього списку я можу додати активну молодь: Аміна Коваленко, Каріна Коваленко, Марія Молодід, Дмитро Молодід, Тетяна Соколова, Надія Соколова, Валерія Арсененко, Тетяна Трохименко, Катерина Глушко, Ірина Арсененко, Маргарита Хворостяна, Аня Осадча, Мар’яна Козакевич.
Та наймолодші помічники: Каріна Тищук, Артем Тищук, Соломія, Злата Довгопол, Діана, Еліна Кушнір, Владислав Масловський, Ейла Хусейн, Марія Молодід, Дмитро Молодід. Декому з них ще тільки 5-6 років.
Але процес плетіння б не відбувався без людей, які нарізають спандбонд: Володимир та Ольга Глушки: родина воїна-земляка, який загинув; Родина Мудриків - Василь та Галина і мама Марія Омельянівна, якій, до речі, 100 років; родина Коваленків - Віктор та Ольга; родина Жолуденків - Степан та Любов; родина Герляндів - Анатолій та Олена; родина Петренків - Марія, Петро, Валентина, Людмила; родина Козакевичів - Анатолій, Ольга та донька Мар’яна; родина Коваленків - Олександр та Надія; родина Омельченків - Таїсія, Ірина та мама Галина; Катерина Гнинюк; Катерина Іванівна Литвин; Людмила Литвин; Віра Удовенко; Надія Панасенко; Надія Андріївна Костяєва; Людмила Ріпа.
Окрім виготовленння сіток жителі громади беруть активну участь і ще багатьох процесах, а саме у приготуванні лимонно-імбирної суміші для чаю (понад 200 літрів), значну частину інгредієнтів для якої закупила родина Мартиненків - Володимир та Марія. 100 літрів меду для цієї суміші надав Анатолій Коваленко.
У виготовлені суміші брали участь Іван Глущенко та Лідія Турук, родини Артюхів, Козакевичів, Коваленків.
Понад 30 літрів меду надав Павло Колісніченко.
Ще мед надавав Федір Молодід, В’ячеслав Бадзюк, Леонід Омельченко.
А найголовнішим фінансовим спонсором в нашій справі є активна група «Бджілок-трудівниць». Окремо хотілось би відзначити жителів громади, які постійно донатять на придбання продукції для плетіння сіток: Андрій Гулий, Станіслав Трохименко, Надія Мудра, Галина Удовенко, Наталія Головкіна, Варвара Ситник.
Варто відзначити місцевий актив: фермер Володимир Мартиненка (5 рулонів спандбонду та 2 основи для сіток), фермер Володимир Шейко (2 рулони спандбонду і 2 сітки, Валентина Захарова (1 рулон спандбонду), жителька села Валентина Шевченко (1 рулон спандбонду).
Постійно допомагають у відправці і доставці: Володимир Мартиненко, Михайло Онищенко, Олена Арсененко, Сергій Кушнір, вони ж оплачують і відправку і отримання.
Також дякуємо за в'язані носочки: Тетяні Глушко, Валентині Карпенко, Катерині Гнинюк, Галині Удовенко, а жительці поважного віку, Лідії Глушко, дякуємо за в'язані вироби з кусочків тканини для сидіння.
На початку нашої волонтерської діяльності ми займалися й виготовленням окопних свічок. Постійно проводимо збір баночок і відправляємо їх до Мирівського ліцею, де їх наповнюють парафіном. 90 кілограмів парафіну передали Віталій та Ольга Мудрик.
Також ми збирали скляні банки ємкістю 0,5 літрів команді «Суп на ЗСУ», для приготування каш та тушонок. Найбільшу кількість банок, а це 50 штук, передала Парасковія Шафаренко.
