3 жовтня виповнилося 50 років із дня заснування музею в селі Мирівка, що на Кагарличчині. З цієї нагоди в закладі відбулися урочистості.
Вітання та подарунки до ювілею
Цього дня на гостину до музею в Мирівці завітали заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов, начальниця Відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко, колектив центральної садиби Кагарлицького історико-краєзнавчого музею на чолі із директоркою Валентиною Віценко та завідувачки сільських музеїв із Сущан, Кадомки, Зеленого Яру і Черняхова, староста Мирівського сільського округу Надія Порхун та жителі села.
Завідувач Мирівського музею Василь Суп провів екскурс в історію очолюваного ним закладу, розповівши про його створення та розвиток. Звучали вітання із вагомою ювілейною датою від гостей. Вони наголосили на важливості музейної справи в збереженні національної ідентичності нашого народу та країни, у важливості локальних музеїв, що особливо відчувається під час війни за незалежність, що триває нині.
Іван Семцов передав вітання завідувачу музею та причетним до фундації закладу від міського голови Олександра Панюти та вручив Подяку Кагарлицької міської територіальної громади Василеві Супу, а для музею передав його завідувачу сертифікат на 5000 гривень.
Наголосивши на важливості ролі музеїв у національно-патріотичному вихованні та роботі з молоддю, Олена Петленко подарувала закладу “девайс, який забезпечить тепле спілкування в холодні дні, під час зустрічей в музеї”.
Особливо цінним з погляду музейної справи був подарунок від колег із центральної музейної садиби - Валентина Віценко вручила Василю Супу підбірку ретро-фото, на яких зафіксовано моменти із життя Мирівки в минулі часи, а також збірку автентичних народних пісень, записаних саме в Мирівці.
Надія Порхун зазначила, що музей отримав свій подарунок від старостату раніше, а нині вона щиро вітає із ювілеєм і його завідувача, і колишніх працівників, і всю громаду села та рада, що в Мирівці є люди, які зберігають її історію для майбутніх поколінь.
Подякувавши гостім за вітання та подарунки, Василь Суп ознайомив їх із основними експозиціями та експонатами музею, розповів про знаних людей - місцевих жителів та вихідців із села, які прославили Мирівку.
По цьому Василь Суп запросив присутніх відвідати сільський Свято-Преображенський храм Православної Церкви України, де він є настоятелем, та розповів про архітектурні особливості і оздоблення храму.
З історії Мирівського сільського музею
Історія музею в селі Мирівка, починається з того часу, як було відкрито музей в місті Кагарлику. Повстало питання, про створення і в нашому селі музею чи музейної кімнати.
Ініціатором створення музею в селі став виконком сільської ради та голова села Євдокія Глушко. До відкриття музею, з 1973 року на першому поверсі Будинку культури в кімнаті директора, знаходилось декілька фотографій передових людей колгоспного виробництва.
Музей створювали на громадських засадах. Участь у створенні музею приймали працівники сільської ради, вчителі, учні, працівники будинку культури. Почалась клопітка робота по збору експонатів, пошуку історичних матеріалів, спогадів старожилів, фотографій, уточнення списків загиблих односельчан в роки Другої світової війни тощо.
Приміщення під музейну кімнату знайшли на другому поверсі Будинку культури і вже осінню 1975 року кімната "Бойової і трудової слави" була оформлена. Першим працівником музею був Василь Сокур. Тоді в музейній кімнаті зберігалося 69 експонатів основного фонду.
Пошук експонатів продовжувався і їх кількість зростала. Виконкомом сільської ради, було вирішено розширити діючу музейну кімнату та з’єднати три кімнати другого поверху Будинку культури і оформити в них музей.
Завдяки голові колгоспу "Дружба" Валентину Фінаєву стали можливими ремонт та підготовка приміщень для музею, а також наймання художника-оформлювача з Києва, який намалював портрети передових працівників – орденоносців колгоспу, та декілька малюнків з історії.
На день відкриття, яке відбулося 1 лютого 1981 року, в музеї було вже до півтори сотні експонатів (побутові речі, фотографії, нагрудні знаки, нумізматика, старовинний одяг).
Музей розмістився в 3-х кімнатах і відтворював три періоди з життя села: довоєнний, воєнний і післявоєнний.
Після Василя Сокура за музей відповідала Любов Порхун. Вона працювала завідувачкою бібліотеки (1982-1993 рр.), а також за сумісництвом у музеї. За потреби вона відкривала музей та проводила там екскурсії.
7 квітня 1993 року новим працівником музею стала Євдокія Глушко. Музейний фонд нараховував на той час 196 експонатів.
За час роботи Євдокії Глушко пророблено чималу роботу. Обійшовши житла громадян села і опитавши людей похилого віку, виявили прізвища та склали списки: розкуркулених, репресованих, осіб, які померли під час голодомору в 1932-1933 рр., осіб, яких було вивезено на примусові роботи в Німеччину в 1942-1943 рр. Крім цього, Євдокія Григорівна написала Історію села від заснування до 1998 року.
Євдокія Григорівна пропрацювала в музеї до 1999 року. Музейний фонд нараховував більше тисячу експонатів.
З 2000 року у Мирівському краєзнавчому музеї працював Віталій Полозов, який спрямував свою роботу на виконання програм з розвитку музейної справи. Ним було доповнено та зібрано дані для написання історії села з 1998 по 2005 роки. Проводив уроки із Київщинознавства у Мирівській ЗОШ І-ІІІ ст., та уроки історії, мужності, пам’яті. За сумлінну працю по розвитку музейної справи Віталій Полозов у 2003 році був нагороджений Подякою відділу культури Кагарлицької РДА та у 2004 - Подякою Кагарлицької РДА, та Кагарлицької райради за сумлінну працю із збереження та популяризацї історичної спадщини.
З 2005 року музей розвивався далі. Його фонди поповнилися різними експонатами: старовинні речі побуту, різні картини, вишиті рушники, сорочки, історичні та архівні документи, нумізматика, елементи зброї та інші речі, якими жителі села прикрашали свої оселі та користувалися як в повсякденному житті так і у святковій обрядовості. Оформлено понад 50 папок, де зібрано різну інформацію із життя села, району, області та України. Ця інформація допомагає учням школи, та студентам вищих навчальних закладів у написання різних наукових праць та книг.
У 2007 році, разом із головою сільської ради, проводились домовленості щодо встановлення пам’ятника "Мирівчанам – жертвам голодомору 1932-1933 рр.", та його відкриття.
14 жовтня 2010 року на Покрову в Будинку культури було проведено концерт до 35-річчя створення музею. В концерті брали участь вчителі та учні школи, хорова капела "Мирівчанка" сільського Будинку культури, жителі села, родинний ансамбль "Рогози", виступ "Троїстих музик", у виконанні Анатолія Зеленого, який був запрошений на свято з його колекцією різноманітних гармошок.
У 2012 році, було зроблено косметичний ремонт музею.
Нині музей оновлено. Тут є новий ноутбук, ламінатор, встановлено нові двері, замінено всі вікна на металопластикові.
Загальна кількість експонатів, без допоміжного фонду на кінець 2024 року складала 3714 предметів.
