27 листопада 2025 року в Кагарлицькому історико-краєзнавчому музеї відбулася подія, на яку довго всі чекали – урочисте відкриття нової етнографічної зали. Тут зібрано унікальні експонати, деяким з яких понад століття: вишиванки, глиняний посуд, хустки, праски, картини та багато інших предметів побуту наших пращурів.
Любов Коваль та Анатолій Єрмолін перерізають символічну стрічку до нової виставкової зали Кагарлицького історико-краєзнавчого музею
На відкриття прибули представники місцевої влади, серед яких заступниця Кагарлицького міського голови Любов Коваль та начальниця відділу культури міськради Олена Петленко, завідувачі сільських філій музею, жителі Кагарлика та громади, учні із Буртівської гімназії.
Символічну стрічку до нової виставкової зали перерізали Любов Коваль та учасник бойових дій, ветеран російсько-української війни Анатолій Єрмолін. А директорка Кагарлицького історико-краєзнавчого музею Валентина Віценко, за давньою традицією, вручила почесній гості коровай.
"Нас переповнюють емоції"
Валентина Віценко вітає учасників заходу в новій виставковій залі Кагарлицького історико-краєзнавчого музею
"Дорогі наші гості, ми дуже раді бачити вас у нашій залі. Мене переповнюють емоції, що хочеться аж плакати від радості, тому що ми дуже довго чекали цього моменту, коли ми нарешті зможемо показати хоч частину того, чим багата Кагарличчина", – з хвилюванням у голосі звернулася до присутніх Валентина Віценко.
Фрагмент експозиції
Завдяки відкриттю нової зали, музей також розширив експозицію, присвячену сучасній війні, в історичному відділі. Проте головною родзинкою стала саме етнографічна колекція – вікно у повсякденне життя наших предків.
Учасники заходу
"Наш музей вже багато років залишається місцем, де зберігається дух Кагарличчини, – продовжила директорка. – Але сьогодні ми відкриваємо особливий розділ, присвячений не подіям чи визначним датам, а повсякденному життю наших пращурів. Через ці речі ми можемо побачити, чим жили наші предки, що цінували, у що вірили, як створювали свій дім і свою громаду".
Мова символів на тканині
Особливу увагу на відкритті приділили традиційному жіночому одягу. Працівниці музею не просто показали експонати – вони їх одягли, щоб відвідувачі могли побачити справжнє вбрання жінок Кагарличчини минулих століть.
Ірина Мироненко демонструє національний одяг
Ірина Мироненко, старша наукова співробітниця музею, представила перший комплект: "Перед вами традиційний український одяг жінки. Вишита сорочка, яка виготовлена із домотканого полотна з дрібним орнаментом червоних квіток – це жіноче щастя. На Кагарличчині були притаманні два кольори: червоний і чорний. Червоний колір – це любов і сила. Чорний колір – це земля і воля. Така гама кольорів зберігалася у XIX – на початку XX століття".
Фрагмент експозиції
До комплекту входили пишна спідниця, білий фартух з поперечним орнаментом з троянд – символом любові та родинного оберега, та обов'язкова хустка як головний убір. "Таке вбрання було в наших бабусь, прабабусь, прапрабабусь. Тут зберігається тепло їхніх рук, щоденна праця, свята та надії. Це не просто одяг. Це наше коріння, наша сила і наша пам'ять", – зазначила Ірина.
Інна Онопрієнко демонструє національний одяг
Інна Онопрієнко, наукова співробітниця музею, продемонструвала інший варіант традиційного вбрання місцевих жителів XX століття: "Цей одяг був з натуральної тканини і виготовлявся з вовни. Складався він обов'язково з вишитої сорочки, спідниці в складку, хустки на голові, і все це покривалось корсеткою вільного крою, оздобленою по всьому низу від горловини оксамитовою стрічкою".
Історії, вишиті на тканині
Олеся Чайка демонструє національний одяг
Кожен представлений комплект одягу має свою унікальну історію. Олеся Чайка, завідуюча музеєм села Кадомка, розповіла про особливо зворушливий експонат: "Сорочка XIX століття вишита жителькою села Зорівки Катериною Федорівною Коробенко. Старожили говорили, що саме цю сорочку в тяжкі роки голодомору міняли на хліб". Корсетка до комплекту пошита власноруч жителькою Кадомки Любов'ю Давидівною Пір'ян.
Наталя Коноваленко демонструє національний одяг
Наталя Коноваленко, завідуюча музеєм села Черняхів, презентувала одяг, який носили жительки її села: "Сорочку вишила Софія Іванівна Березна, якій зараз більше 95 років. Самій сорочці близько 70 років. Фартух вишитий Галиною Юхимівною Васільєвою".
Інна Бойко демонструє національний одяг
Інна Бойко, молодша наукова співробітниця, продемонструвала особливо дорогий для неї одяг: "На мені сорочка та корсетка вишиті і пошиті моєю бабусею Галиною Іванівною Будюк у 20-х роках минулого століття. Спідниця майстрині Віценко Галини Василівни. Обі дві майстрині родом зі Слободи".
Валентина Віценко розповідає про вишивку на своїй сорочці
Валентина Віценко доповнила, що на ній теж родинна спадщина: "Моя бабуся вишивала різнокольоровими нитками, тому що я родом з Поділля і там були притаманні такі різнокольорові нитки. Ми бережемо, дуже цінуємо це і всім радимо знайти своє коріння, свою спадщину, свої вишиванки. Це дуже цінно. Це така енергетика, яка буде передаватися з покоління в покоління".
Спільна справа
Фрагмент експозиції
Створення експозиції стало результатом спільних зусиль. "Насамперед я хочу подякувати своєму колективу, своїм дівчатам, які з великою відповідальністю віднеслися до цього, вклали свою душу, майстерність, – поділилася Валентина Віценко. – Ми тут і стіни фарбували, і все досліджували. Дуже хотіли зробити якнайкраще".
Директорка окремо подякувала майстрам Кагарличчини, які володіють традиційними ремеслами, та жителям громади, які передали до музею родинні речі. "Кожна передана річ – це довіра для нас, і ми дуже її цінуємо", – наголосила вона.
Фрагмент експозиції
Особливу вдячність Валентина Віценко висловила міському голові Олександру Панюті, який сприяв виділенню приміщення для нової зали: "За 18 років роботи в музеї такої уваги і підтримки музейної справи я просто не бачила. Це інвестиції у культуру, а інвестиції в музеї – це інвестиції в майбутнє".
Здійснення мрії
Любов Коваль вітає кагарлицьких музеїстів із відкриттям нової виставкової зали
Любов Коваль, заступниця міського голови, зворушливо згадала свою молодість: "Я ще пам'ятаю, коли була в сьомому класі. Нас, дітей, організували працівники музею на чолі з Любов'ю Ткаченко, і ми почали зносити експонати в музей, який знаходився в старому приміщенні. Дуже хотілося побачити розширення площі, щоб показати багатство нашої громади".
Фрагмент експозиції
Від імені міського голови, депутатського корпусу та відділу культури Любов Коваль побажала колективу музею комфортної роботи в оновленому приміщенні та багато відвідувачів. Депутати міської ради презентували музею 10 тисяч гривень на подальший розвиток.
"Хай кожен експонат, який тут є, нагадує нашим діткам, нашим внукам час, коли жили їхні дідусі та бабусі, – побажала Любов Коваль. – Хочеться, щоб ми могли сюди приходити і насолоджуватись нашою спадщиною, приймати всю ту позитивну енергетику, яка була в наших предків".
Олена Петленко передає нові експонати для Кагарлицького музею
Олена Петленко, начальниця відділу культури, провела цікаву паралель: "Як ви думаєте, що є спільного між вами і нашими захисниками? Адже ви продовжуєте традиції і зберігаєте культуру, а наші захисники і захисниці їх охороняють, оберігають і захищають". Вона побажала колективу гармонії у роботі, нових екскурсій та наукових досліджень.
Олена Іванівна також презентувала музею сучасні сувеніри із символікою громади – прапорець, блокнот, чашку з написом "Перлина Кагарличчини" та інші речі, які теж стануть історичними експонатами.
Тут відчувається зв’язок поколінь
Учасники заходу оглядають експозицію етнографічної зали Кагарлицького музею
"Без знання свого коріння ми не можемо розуміти, хто ми є, – підсумувала Валентина Віценко. – Коли ми бачимо, яким було життя наших предків, ми краще розуміємо самих себе, більше цінуємо свободу, працю, традиції. Ми відчуваємо зв'язок поколінь, і саме цей зв'язок робить нас міцними в часи випробувань".
У новій експозиції представлені сорочки, яким понад 100 років, найдовший рушник музею, безліч предметів побуту. Музей також планує започаткувати ще одну локацію, присвячену давнім українським народним стравам.
Учасники заходу оглядають експозицію етнографічної зали Кагарлицького музею
"Приходьте, будь ласка, приходьте! – запросила директорка музею всіх бажаючих. – Я дуже хотіла б, щоб ця експозиція стала місцем, куди приходять цілі сім'ї, вчителі з учнями, дослідники. Всім, хто хоче дізнатися більше про український побут і українську культуру".
Після урочистої частини гості мали можливість оглянути експозицію та скуштувати традиційні українські страви. Атмосфера свята, поєднання минулого і сучасного, тепло старовинних речей і радість відкриття – все це створило особливу енергетику, яка ще довго залишатиметься в серцях усіх присутніх.
Учасники заходу оглядають експозицію етнографічної зали Кагарлицького музею
Кагарлицький історико-краєзнавчий музей запрошує всіх бажаючих відвідати нову етнографічну залу та доторкнутися до живої історії рідного краю.
