26 грудня 2025 року на Кагарличчині провели в останню путь матроса Олександра Лісового. Поховали Героя у рідному Переселенні на Центральному цвинтарі.
Кагарлик прощається із воїном Олександром Лісовим
Загинув Олександр Лісовий 21 лютого 2025 року, під час бою поблизу села Свердліково Суджанського району Курської області російської федерації. Герою тоді було 38 років. Донедавна він вважався зниклим безвісти.
Кагарлик прощається із воїном Олександром Лісовим
Народився Олександр Лісовий 2 квітня 1986 року в селі Переселення. Тут минули його дитячі та шкільні роки. 2003 року Олександр закінчив 11 класів Переселенської ЗОШ І-ІІІ ступенів і вступив на навчання до Національного аграрного університету. У 2007 році отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Агрономія» та здобув кваліфікацію бакалавра-технолога із агрономії. Далі продовжив навчання в цьому ж закладі. У 2008 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агронома-дослідника.
Кагарлик прощається із воїном Олександром Лісовим
Із січня 2009 по вересень 2011 року Олександр працював на посаді інженера відділу агроресурсів Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук України.
Переселення зустрічає воїна Олександра Лісового
У 2011 році повернувся в рідне село та працював агрономом у місцевому господарстві ПСП «Переселенське».
Переселення зустрічає воїна Олександра Лісового
Із 2020 року і до мобілізації Саша працював в Обухові у приватній компанії у сфері меліорації та поливу.
Переселення зустрічає воїна Олександра Лісового
10 грудня 2024 року Олександр Лісовий був призваний на військову службу по загальній мобілізації Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Матрос Лісовий служив на посаді кулеметника десантно-штурмового відділення штурмового взводу десантно-штурмової роти І батальйону морської піхоти військової частини А2802.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
21 лютого 2025 року, у запеклому бою біля села Свердліково на Курщині, Олександр загинув, захищаючи нас із вами, стримуючи ворожу навалу на чужій території, щоб вона ніколи більше не повернулася до наших осель.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Довгі 10 місяців невідомості, статус «зниклий безвісти»... Це були дні найважчих випробувань для рідних. Ми всі до останнього плекали надію. Але сьогодні ми схиляємо голови перед гіркою правдою. Олександр повернувся додому. На щиті.
У Героя залишилися батько, мати та брат.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
26 грудня траурний кортеж із тілом Олександра під тужливі звуки пісні «Пливе кача» вирушив із Кагарлика до Переселення.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
По дорозі його на колінах, низько схиливши голови у скорботі, з прапорами та квітами зустрічали жителі Кагарлика та рідного села. Спинявся транспорт, а ті, хто був у ньому приєднувалися до вшанування воїна.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
До будинку по вулиці Садова, 80, попрощатися із воїном зібралися рідні, друзі, колеги, знайомі, сусіди, жителі Переселення та громади, військові, представники Другого відділу Обухівського РТЦК та СП, депутати міськради, керівництво громади.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Чин похорону за загиблим воїном відслужив священник Православної церкви України, настоятель сільського храму протоієрей Юрій Король.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
По завершенні молебню траурна процесія пішою ходою вирушила вулицями Переселення до Центрального цвинтаря. Тут протоієрей Юрій Король відправив біля труни з тілом Героя літію.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
По цьому священник звернувся до присутніх зі скорботними словами.
“Дорогі брати і сестри, шановна родина. Сьогодні ми із вами стоїмо перед великою трагедією, трагедією і таємницею смерті. Стоїмо із болем, стоїмо із тривогою, стоїмо із сльозами на очах. Ми прощаємося сьогодні із воїном Олександром, нашим родичем, нашим другом, сином, братом і сином України. З людиною, яка стала жертвою війни.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
У цей день, у ці хвилини коли наші серця безжалісно стискаються від болю, коли наші очі наповнені сльозами, коли в думках стільки запитань, стільки протестів і стільки незгод, я б хотів говорити про нашого воїна Олександра.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Ми із вами його не втратили. Ми лише втрачаємо можливість бачити його фізичне тіло. Але він є. Він живий у Христі, у любові Божій і у нашій пам'яті.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Коли мати ховає сина, це завжди хрест. Це завжди є Голгофа. Але на Голгофі почалося саме воскресіння. Тому дорогі рідні, а особливо мама воїна Олександра, не втрачайте сьогодні віри. Ваш біль святий, ваша сльоза найдорожча. Вони не можуть залишатися непоміченими у Господа.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Ви, як і Марія під Христом, сьогодні оплакуєте свою дитину, дитину, яку від вас відібрала війна. Але я впевнений, що Олександр хотів, щоб ви продовжували жити, щоб ви не зламалися, бо він вас любив. Ви його виховали чесним, сміливим, гідним.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Ви дали Україні сина, а тепер цього сина ви віддаєте Богові. Сьогодні Олександр стоїть перед Богом не з медалями, а з серцем сповненим жертовності.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
І ми сьогодні молимося, щоб Господь всемилостивий прийняв його у царство світла, у царство миру, радості, там, де уже немає війни, де немає ніяких хвороб, немає ніякого болю, де сам Господь витре з очей кожну сльозу. Нехай же воїн Олександр спочине у мирі.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Нехай всемилостивий Господь воскресить його в останній день, а ми із вами не повинні зрадити його пам'яті, бо Герої не вмирають. Вони дивляться з неба і моляться за нас. Тож сьогодні помолимося до всемилостивого Господа Ісуса Христа, щоб він прийняв свої обійми його безсмертну душу. Щоб він простив усі його прогрішення вільні й невільні та помістив його в місце, де спочивають духи всіх праведних. Слава Ісусу Христу”.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Щире слово про загиблого воїна промовив заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов: “Сьогодні над нашою Кагарличчиною знову панує важка, гнітюча тиша. Це тиша невимовного болю, який неможливо втамувати словами. Ми зібралися тут, у рідному для Олександра селі Переселення, щоб віддати останню шану людині, чиє ім’я тепер навіки вписане в історію нашої громади та всього українського народу золотими літерами мужності.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Олександр Лісовий, молодий чоловік, який мав великі перспективи, великі життєві плани, будувати свою кар’єру, свій дім, ростити дітей, підтримувати батьків. Але коли ворог прийшов нищити нашу землю, Олександр обрав інший шлях — шлях воїна.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Але сьогодні ми схиляємо голови перед гіркою правдою. Олександр повернувся додому. На щиті. Йому було лише 38…
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Сьогоднішній сумний день – День похорону Захисника України і прощання з ним – в усій великій громаді Кагарличчини оголошено Днем жалоби. Наші щирі слова глибокого співчуття – рідним і близьким загиблого Героя.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Жодні слова співчуття від міської ради чи громади не замінять вам рідної людини. Ми розуміємо, що ваша рана ніколи не загоїться. Але знайте: ваш син і брат загинув, як Герой. Ви виховали справжнього чоловіка, для якого слово «честь» і «Батьківщина» були дорожчими за життя. Кагарлицька громада розділяє ваш біль. Ми завжди будемо поруч, і пам’ять про Олександра буде жити в цій землі, за яку він віддав усе.
Олександр Лісовий тепер у лавах Небесного воїнства. Він змінив свій кулемет на ангельські крила, щоб оберігати нас із неба.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Кажуть, що морська піхота — це еліта, це сталевий характер. Олександр довів це своїм життям і своїм подвигом. Низький уклін тобі, солдате Вітчизни! Вічна пам'ять матросу Олександру Лісовому!
Слава Україні!”
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
До громади із словом про односельця-Героя звернулася староста села Сніжана Шевченко: “Тихий біль і гіркий смуток цієї клятої війни знову чорним кольором огорнув наше село. Сьогодні ми прощаємося зі справжнім Героєм, з нашим Лесиком, бо так називали його друзі. Він був завжди усміхнений, веселий, щирий, відкритий. Таким, він залишиться назавжди в наших спогадах.
Не підібрати ніяких слів, щоб змогли втамувати той біль, який відчувають рідні і близькі від втрати такої рідної людини. Кажуть: "Герої не вмирають". Так, вони не вмирають до тих пір, поки ми про них пам'ятаємо.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Ми не можемо знати який біль стискав протягом цих 10 місяців невідомості серце матері, яка щодня молилася і благала Господа, щоб він повернув її сина до дому живим, до останнього сподіваючись, що Саша в полоні. На жаль, дива не сталося. Саша загинув. Загинув за кожного з нас. Загинув, щоб ми жили, Щоб жила наша Україна. Тож хай світлий і добрий спомин про справжнього воїна, про мужнього захисника збережеться назавжди в серцях рідних, близьких, друзів, усіх, хто знав Сашу.
Ми не можемо змінити обставини, але ми благаємо Всевишнього: дай сили рідним пережити цей біль. І хай він спочиває з Богом. Вічна і світла пам'ять нашому Саші. Герої не вмирають”.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Слово взяв однокурсник мами загиблого героя Галини Лісової Олександр Клименко. “Шановні рідні, шановна громада. Ми знали Сашу веселого, доброго, порядного, відважного. Він таким залишиться в наших серцях”, - наголосив Олександр Клименко. Він написав вірш на честь полеглих воїнів-Захисників та прочитав його над домовиною з тілом Олександра Лісового. “Пам'ятайте, чи мали б ми таку країну, без тих, кого у домовину у чорну землю одягли, без тих, що там на полі брані, голодні, в холоді, і рвані, свободу неньці принесли…”
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Над могилою Героя прозвучав Гімн України та пролунав військовий почесний салют.
Старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник вручив Прапор України, яким була покрита домовина із тілом Героя, його батькам.
У Переселенні провели в останню путь воїна Олександра Лісового
Прощаючись із Героєм кожен кинув до його могили по три жмені землі.
Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях…
