На Кагарличчині 8 травня відбулись урочистості до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У Кагарлику на Алеї Слави Героїв було покладено живі квіти до банерів із портретами полеглих воїнів.
«Сьогодні, у 1535 день героїчного протистояння українського народу ворогові, – підкреслила ведуча Олена Петленко, – ми зібралися на цьому святому місці — Алеї Слави Героїв, — щоби вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за свободу і мир. 8 травня — це день, коли світ згадує страшні сторінки Другої світової війни. Війни, яка забрала мільйони життів, зруйнувала долі та залишила глибокі рани в історії людства. Але, на жаль, для України ця трагедія не є лише сторінкою минулого. Сьогодні наш народ знову змушений боротися за свою незалежність, за право жити на своїй землі, за майбутнє своїх дітей. Нинішні українські воїни, як і герої минулого, стали на захист держави, ціною власного життя, зупиняючи ворога».
Перед присутніми виступив міський голова Олександр Панюта.
«Сьогодні особливий і водночас болючий день, відзначив очільник громади. –Ми зібралися тут, на Алеї Слави Героїв, у День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це дата, що навіки закарбована в історії як символ тріумфу світла над темрявою, правди — над жорстокою тиранією.
Тоді, понад вісім десятиліть тому, світ вірив, що зло знищено назавжди. Але сьогодні на нашу землю знову прийшла війна. Ті самі методи, та сама нелюдська ненависть, але тепер агресор прийшов зі сходу, прикриваючись викривленою історією.
Ми знаємо: перемога 1945 року є прообразом нашої майбутньої Великої Перемоги над сучасним рашизмом. Як і тоді, правда на нашому боці. Як і тоді, наш народ проявив незламність, яка дивує весь світ.
Ми тут, на цій Алеї, щоб засвідчити: пам'ять — це наша зброя. Сьогодні ми відкриваємо шість нових пам’ятних банерів. Шість облич, шість доль, шість неймовірних подвигів наших земляків, які віддали найдорожче — своє життя — за те, щоб Кагарлик, Київщина і вся Україна були вільними.
Сьогодні до Небесного Війська громади офіційно приєднуються:
- Василь Бабій. Воїн, який знав ціну свободи ще з часів АТО. Він зустрів смерть 6 грудня 2024 року на Курщині, боронячи наші кордони від ворожої навали. Похований у Демівщині.
- Олексій Богданець. Чоловік, який з першого дня великої війни став на захист рідного дому в теробороні, а згодом — у лавах ЗСУ. Загинув 25 жовтня 2024 року під Селидовим. Його дім тепер — у тихій молитві села Новосілки.
- Микола Малахов. Йому було лише 26. Доброволець, який свідомо обрав шлях захисника. Загинув зовсім нещодавно, 21 квітня 2026 року, на Запорізькому напрямку. Навіки молодий Герой села Слобода.
- Олександр Сізов. Його шлях боротьби був коротким, але жертовним. Він став до лав ЗСУ в лютому цього року і загинув 19 квітня на Донеччині. Похований тут, у нашому Кагарлику.
- Олексій Шевченко. Гвардієць, який тримав небо над Покровським районом. 24 березня 2026 року його серце зупинилося в бою під селом Вільним. Вічний спокій знайшов у селі Мирівка.
- Вадим Юрченко. Двадцятишестирічний прикордонник, він до останнього подиху боровся за кожен метр рідної землі. Помер від отриманих у бою ран 23 квітня 2026 року. Похований у селі Переселення.
Дорогі рідні! Жодні слова не вгамують вашого болю. Але знайте: ці банери — це не просто фотографії. Це наш щоденний іспит на совість. Це нагадування кожному, хто проходить повз, якою ціною виборюється кожен ранок.
Вони перемогли свій страх. Вони перемогли смерть, бо житимуть у нашій пам’яті доти, доки стоїть Кагарлик, доки б’ється серце України.
Я прошу всіх схилити голови перед пам'яттю тих, хто боровся з нацизмом у минулому столітті, і тих, хто до останнього подиху тримав щит над нами сьогодні.
Оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання. У центрі міста зупиняються перехожі і транзитний транспорт. У скорботному мовчанні люди згадують тих, хто загинув у горнилі війни, що триває нині…
Війна змінює все. Вона приходить без запрошення і залишає після себе біль, втрати та спогади. Але разом із тим вона відкриває справжню силу народу — силу єдності, мужності та незламності. Як і понад 80 років тому, сьогодні українці знову доводять світові: свобода — це цінність, за яку варто боротися.
Імена наших загиблих воїнів — це вже історія. Історія боротьби, гідності та любові до Батьківщини. Схиляємо голови перед подвигом наших Героїв.
До лав Почесних громадян Кагарличчини доєдналися ще дев’ять військовослужбовців, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Міський голова вручив почесні відзнаки представникам родин Героїв. Згідно з рішеннями сесії Кагарлицької міської ради «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Кагарличчини» його присвоєно посмертно:
- Олегу Тищенку, 1984 року народження, жителю села Стави, солдату, оператору безпілотних літальних апаратів 4 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 1 механізованого батальйону в/ч А 1302, який загинув 13 січня 2026 року у населеному пункті Краматорськ Донецької області.
- Івану Курбету, 1978 року народження, жителю села Горохуватка, старшому солдату, оператору відділення радіоелектронної боротьби батальйону територіальної оборони в/ч А7031, який помер 9 січня 2026 року в первинній хірургічній групі «Шакал» в/ч А 2923 у місті Білопілля Сумської області.
- Олександру Бузніцькому, 1976 року народження, жителю села Бурти, старшому сержанту, робітнику підсобного 1 інженерного відділення 1 інженерного взводу 2 інженерної роти в/ч А 4780, який загинув 15 жовтня 2025 року біля населеного пункту Сподобівка Куп’янського району Харківської області.
- Віталію Юхименку, 1979 року народження, жителю села Шубівка, солдату, навіднику 2 штурмового відділення, 3 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону в/ч А4638, який загинув 15 серпня 2025 року біля населеного пункту Авдіївка Ізюмського району Харківської області.
- Віталію Новожицькому, 1990 року народження, похованому у селі Черняхів, солдату, саперу відділення загону, командиру в/ч А 0656, який помер 28 січня 2026 року у місті Обухів Київської області.
- Володимиру Дєговцеву, 1981 року народження, похованому в місті Кагарлику, штаб-сержанту, інспектору прикордонної служби 2 категорії 3 прикордонного загону 3 групи безекіпажних наземних комплексів відділення безекіпажних наземних комплексів прикордонної застави забезпечення дій 4 відділу прикордонної служби розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів Головного відділу безпілотних авіаційних систем, який помер під час авіаційного удару 14 лютого 2026 біля населеного пункту Данилівка Запорізької області.
- Юрію Іщенку, 1979 року народження, жителю села Слобода, учаснику Антитерористичної операції 2015-2017 років, солдату, стрільцю штурмового відділення штурмової роти в/ч Т 0930, який загинув 6 травня 2023 року біля населеного пункту Новомайорське Донецької області.
- Андрію Ящуку, 1997 року народження, жителю міста Кагарлика, солдату, старшому розвіднику-радіотелефоністу 3 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти розвідувального батальйону в/ч А7028, який загинув 24 лютого 2026 року у населеному пункті Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
- Назару Жирному, 2002 року народження, жителю міста Кагарлика, командиру групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій в/ч А1788, який загинув 23 лютого 2026 року біля населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області.
…У нашій громаді залишилося лише троє ветеранів Другої світової війни: Іван Юрійович Корнієнко, Микола Іванович Павлик та Зінаїда Василівна Перекотій. Вони пройшли крізь вогонь і біль, щоб подарувати наступним поколінням шанс на мирне життя. І саме завдяки їм, ми розуміємо ціну перемоги. Сьогодні наші військовослужбовці продовжують їхню справу — боротьбу за свободу та незалежність. Минуле і сьогодення переплітаються у спільній пам’яті та спільному болі.
Сьогодні ми так само віримо в перемогу України у сучасній війні проти російської агресії, як наші пращури перемогли нацизм у 1945 році.
Ми пам’ятаємо подвиг героїв Другої світової війни. Ми вшановуємо мужність сучасних захисників України.
Під оплески присутніх міський голова вручив квіти присутньому на заході ветерану Другої світової Миколі Павлику.
Олександр Панюта закликав усіх долучитися до створення Коридора Слави на вшанування загиблого воїна Віктора Сірика, похорон якого відбудеться в Кагарлику цього дня, оголошеного в громаді Днем жалоби.
Усі присутні взяли участь у покладання квітів до Меморіалу Слави в міському парку, віддавши шану пам’яті героям Другої світової війни.
Урочистості до Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбулися в кожному старостинському окрузі Кагарлицької громади.
Нехай пам’ять про загиблих живе в наших серцях! Нехай їхній подвиг ніколи не буде забутий! Слава Україні!
