22 травня 2026 року у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбувся благодійний концерт за участі артистів різних жанрів та майстрів прикладного мистецтва. Захід об’єднав одразу три свята: День матері, День сім’ї та День вишиванки. Невипадково організатори назвали його «Родинне тепло у вишиванці».
Перед початком благодійного концерту у фоє МЦКД гості мали змогу оглянути виставку картин та поробок місцевих майстрів та послухати тріо у складі Наталії Кравченко, Мирослава Новіка (бандури) й Людмили Кравченко. А біля входу до зали розташувалася скринька для донатів для підтримки ЗСУ.
Та головне дійство, яке вела Анастасія Мацібура, чекало на глядачів у залі – справжня жива історія української жінки, її долі, кохання, втрат і незламності, виткана нитками поколінь.
Жива історія у строях
Глядачі побачили театралізоване дійство, де кожен образ був глибоким символом. Перед присутніми постали різні епохи українського жіноцтва: від жінки-трудівниці із серпом та колоссям (образ представила Ніна Тропініна) й господині з короваєм у виконанні Віри Невмержицької, до святкових строїв Полтавщини та Київщини 50-60-х років, які продемонстрували Марія Стеценко та Наталія Жмудь.
Далі артисти перенесли глядачів на вечорниці. Учасники художньої самодіяльності МЦКД показали образок «Вечорниці», який змінився гумористичною сценкою «Свати йдуть свататись», а потім і весільною історією «Наречена, наречений і дружби».
Особливо щемким став сучасний блок. Перед залом постали образи військового та його коханої, Берегині з іконою (мати, яка вишила оберіг для сина-воїна, що боронить державу з 2014 року), а також - Вдови у чорній хустці. Завершили історичну ходу образи «Сучасний стрій» та «Незламна Україна» у жовто-блакитній накидці.
Музична та танцювальна палітра свята
Концертна програма була насиченою та різножанровою.
Одразу після театралізації на сцені зазвучали пісні у виконанні колективів МЦКД: хоровий колектив виконав пісні «Ой зійдімося, роде…» і «Стежечка» разом із хореографічною постановкою від «Барв» і «Дивограй», а ансамбль «Вишиванка» заспівав «Родина».
Першими до активного дійства долучилися наймолодші артисти. Хореографічний колектив «Колорит» МЦКД подаруваі глядачам запальний танець «Полька».
Ансамбль української пісні МЦКД виконав чуттєву пісню «Мамина коса». Вікторія Ільченко разом із учасниками художньої самодіяльності під пісенний супровід Анастасії Мацібури виконали художню постановку «Степом» де відобразили долю України через образ Матері та її Синів.
Юлія Мовчан продовжила емоційну лінію програми піснею «Реквієм».
Після «Реквієму» в залі оголосили хвилину мовчання за загиблими захисниками та жертвами війни під відео про наших захисників.
Далі естафету виступів підхопив хореографічний колектив «Барви» з ніжним «Вальсом». Після чого присутнім підняли настрій учасники хорового колективу піснею «Баба».
І знову у вихор яскравого танцю глядачів повели юні зірки: колектив «Мрія» ЦДЮТ виконав запальний танець «Чорноморочка».
Анастасія Мацібура прочитала монолог про мам, які завжди присутні в нашому житті, де і коли б ми не були. У будь яку мить вони незримо з кожним із нас: підтримують, направляють, втішають, радіють за нас і… плачуть, щоб ми не бачили.
Під завісу концерту прозвучала пісня «Ти повертайся» у виконанні ансамблю «Зорецвіт» — як нагадування всім синам і донькам, що їх завжди чекають вдома, до мами.
Крізь сльози до віри в перемогу
Як зазначила ведуча, українці навчилися жити навіть тоді, коли боляче, та жартувати крізь сльози, адже це теж ознака незламності.
«Сьогодні цей зал був наповнений не просто музикою, а теплом ваших сердець. Попереду — перемога. І той день, коли ми одягнемо вишиванку не зі смутком, а з гордістю, як символ того, що ми вистояли», — звернулася до присутніх ведуча, завершуючи концерт.
Кагарлицька громада вкотре довела: поки жива пісня матері, вишитий рушник і любов до свого роду — житиме й Україна. Усі зібрані під час благодійного заходу кошти будуть спрямовані на підтримку Збройних Сил України.
