27 вересня 2026 року в на Кагарличчині провели в останню дорогу солдата Сергія Дубовика. Він загинув, захищаючи Україну на Донеччині. Поховали Героя у селі Демівщина на Центральному цвинтарі.
Кагарлик зустрічає воїна Сергія Дубовика
Загинув Сергій Дубовик 28 січня 2024 року під час мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання поблизу міста Мар’їнка Покровського району Донецької області. Герою в той день виповнилося 52 роки. Донедавна він вважався зниклим безвісти.
Кагарлик прощається із воїном Сергієм Дубовиком
Народився Сергій Дубовик 28 січня 1972 року у Керчі, в Криму. Навчався в середній школі №17 імені Віри Білик у Керчі. Закінчив Керченське професійне училище №5 за спеціальністю «газоелектрозварювальник». Після закінчення училища працював на металургійному комбінаті імені П. Войкова зварювальником.
Кагарлик прощається із воїном Сергієм Дубовиком
У 2003 році переїхав до Києва. Працював на підприємстві з виробництва рекламної продукції. У 2005 році у його сім’ї народилася дочка Аліса. За певних обставин у січні 2022 року Сергій переїхав на проживання в село Демівщину до брата, якому допомагав у веденні підсобного господарства. Тут він знайшов свій дім, жив, працював, допомагав братові, став частиною нашої громади.
Кагарлик прощається із воїном Сергієм Дубовиком
Але коли прийшов час захищати свою державу, він узяв до рук зброю. 26 вересня 2023 року Сергій став до лав Збройних сил України за контрактом, призваний у Другому відділі Шепетівського РТЦК та СП Хмельницької області.
Демівщина зустрічає воїна Сергія Дубовика
Він служив старшим стрільцем у складі аеромобільного підрозділу. І пішов туди не заради нагород чи слави. Він пішов тому, що Україна потребувала захисту. Пішов виконувати свій громадянський і військовий обов’язок.
Демівщина зустрічає воїна Сергія Дубовика
28 січня 2024 року — у день свого 52-го дня народження — Сергій виконував бойове завдання поблизу Мар’їнки на Донеччині. Того дня ворожий мінометний обстріл обірвав зв’язок із ним. Потім були довгі місяці невідомості. Місяці болісного очікування, надії, молитви, сподівання на те, що він живий, що повернеться, що одного дня пролунає звістка, що Сергій знайшовся. Але звістка прийшла інша, гірка - Сергій Дeбовик повертається додому на щиті.
Демівщина зустрічає воїна Сергія Дубовика
24 вересня близько 15:45 траурний кортеж із тілом Сергія Дубовика прибув у Кагарлик. Тут його зустріли на колінах жителі та гості міста.
Демівщина зустрічає воїна Сергія Дубовика
27 вересня траурний кортеж із тілом Сергія Дубовика під тужливу мелодію пісні «Пливе кача», вирушив вулицями Свято-Троїцька, Незалежності у Кагарлику до Алеї Слави Героїв, де Сергія і інших загиблих Героїв-захисників вшанували Хвилиною мовчання. А потім до КП, а далі в село Демівщина до сільського Центрального цвинтаря.
Демівщина зустрічає воїна Сергія Дубовика
По дорозі на колінах його зустрічали жителі та гості міста, а в Демівщині земляки зустріли Героя з прапорами, та встелили дорогу воїну від в’їзду в село до до місця останнього спочинку воїна яскравими осінніми квітами.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Вшанувати Героя зібралися його рідні, друзі, знайомі, сусіди, односельці, військові, представники Другого відділу Обухівського РТЦК та СП, керівництво громади.
Тут, благочинний Кагарлицького округу Православної церкви України протоієрей Юрій Литвин відслужив чин похорону за загиблим Героєм.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Щирі слова про померлого Героя промовив заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов. “Сьогодні Кагарличчина схиляє голову в глибокій скорботі. Ми прощаємося із Захисником України — Сергієм Дубовиком. Людиною, яка народилася в Криму, на українській землі, яка сьогодні, на жаль, поневолена російським окупантом.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Сергій був людиною праці. Зварювальник за фахом, він умів створювати, ремонтувати, працювати руками. Але коли прийшов час захищати свою державу, він узяв до рук зброю. На жаль, він повернувся додому на щиті.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Неможливо знайти слова, які могли б полегшити біль рідних. Неможливо пояснити матері, дочці, братові, близьким, чому людина, яка ще вчора жила, працювала, мріяла, сьогодні лежить перед нами в труні.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Але є те, що ми можемо і повинні сказати: Сергій не загинув даремно. Він загинув, захищаючи Україну. Захищаючи право своїх земляків жити на своїй землі. Захищаючи майбутнє своєї доньки Аліси. Захищаючи кожного з нас.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
У цей сумний день, коли ми проводжаємо Героя в останню путь, уся велика громада Кагарличчини перебуває в жалобі і висловлює щирі слова співчуття родині загиблого.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Сергій Дубовик народився в Керчі — українському Криму. І сьогодні особливо боляче усвідомлювати, що російська агресія прийшла саме з тієї землі, яка була його малою батьківщиною. Але ми віримо: Україна поверне Крим. Україна звільнить кожен клаптик своєї землі. Бо за нашу державу стоять такі люди, як Сергій Дубовик. Люди, які не ховалися за чужими спинами. Люди, які залишали свої родини, свою роботу, своє мирне життя і ставали на захист Батьківщини.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Сьогодні ми говоримо Сергієві останнє земне "дякую". Дякуємо за мужність. Дякуємо за службу. Дякуємо за витримку. Дякуємо за те, що у найважчий час він був там, де вирішувалася доля України. Низький уклін тобі, Воїне. Низький уклін усім, хто виховав, любив і чекав на Сергія.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Окремо хочу звернутися до доньки Героя — Аліси. Ваш батько залишив після себе найдорожче — своє життя, свою пам’ять і свій подвиг. І хоч жодні слова не здатні замінити рідну людину, знайте: Сергій Дубовик тепер назавжди в строю українських Героїв.
Спочивай з миром, Сергію. Вічна пам’ять Захиснику України! Вічна слава Герою! Слава Україні! – Героям слава!”
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
По цьому до загалу звернувся протоієрей Юрій Литвин. “Дорогі браття і сестри, в нас вже склалась дуже важлива традиція, ми завжди дякуємо тричі нашим Героям, нашим воїнам, нашим янголятам, нашим захисникам.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Важко підібрати слова, адже кожна людина, кожен воїн, чи то чоловік, чи жінка, які стали на захист своєї Батьківщини, вони розуміють, чим це може для них закінчитись. І ми це розуміємо. І ми до останньої миті віримо, хочемо вірити, і будемо вірити, що всі, хто пішли боронити Україну, повернуться живими, здоровими і з перемогою.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Якщо вже сталось така біда, таке горе в когось в сім'ї, то ми знаємо, що той, хто загинув за Україну, поклав душу свою за свою Батьківщину, за будь-яку країну в світі, яку прийшли загарбувати, того Господь забере зразу у Рай.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
І ми можемо лише просити, щоб вони нас простили. А перед нами вони ні в чому не винні. Давайте ми тричі подякуємо нашому воїну-герою Сергію за те, що він, на жаль, тут лежить, а ми через його великий подвиг, на щастя, ще тут стоїмо.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Ми всі розуміємо, що вже багато часу пройшло від моменту смерті воїна Сергія, але ми молимося найперше за душу. Ми знаємо, що та душа десь зараз стоїть, може тут серед нас, десь там в раю перебуває у тих світлих і добрих оселях. Але нам все одно шкода. Бо хотілося, щоб Герой Сергій повернувся додому здоровим, щасливим і з перемогою.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Але ми проводжаємо його в останній шлях як Героя, і тільки як Героя. Пам'ятайте його великий подвиг, не забувайте. А ще - бережіть один одного, бережіть себе і бережіть Україну. Бо за неї пролито занадто багато крові, щоб ми тепер її втратили, щоб ми тепер її не мали, і щоб нас окупували.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Бо для окупантів ми ніхто: мидля них просто люди, які будуть в окупації, ми будемо в "Бабиних ярах", замучені голодом, розстріляні, знищені шахедами. Якщо ще хтось цього не розуміє, мені дуже шкода тих людей. Через таких людей до нас прийшла війна, бо вони чекали путіна. І через таких людей у нас не може вона закінчитись, бо вони далі, на жаль, чекають путіна.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
А ми чекаємо всіх наших Героїв здоровими, щасливими і з перемогою, щоб подякувати їм за великий подвиг і пом'янути тих, хто з цієї війни не повернувся.
Царство небесне, вічна пам'ять, вічна слава полеглому воїну Сергію”.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Над могилою Героя прозвучав Гімн України та пролунав військовий почесний салют.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи Другого відділу Обухівського РТЦК та СП Олександр Ткаченко вручив Прапор України, та прапор військової частини, де служив Герой і якими була покрита домовина із тілом Сергія Дубовика, його брату.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Прощаючись із Героєм кожен кинув до його могили по три жмені землі.
В Демівщині провели в останню дорогу воїна Сергія Дубовика
Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях…
