Ще зовсім недавно вони жили іншим життям. Вони були далекі від того, що діти в утробі матері можуть плакати і уяви не мали про те, що діти, яких їх дружини носять під серцем, відчувають смак і запах їжі, здатні відкривати очі та бачити світло, чути як мама розмовляє, як б’ється її серце і ще багато “як” і “чого”...
Вони - молоді татусі.
І вони розказали Кагарлик.Сity як змінилося їхнє життя з народженням дитини.
Богом даний хлопчик
Такі популярні сьогодні партнерські пологи із чоловіком молоду родину Токовенків обійшли стороною - Віталій із самого початку був проти, оскільки вважав, то це - жіноче таїнство. До того ж, коли його солодкий хлопчик з’явився на світ, тато був... на виборах. Натомість дружина Віталія народжувала з лікарями і сестрою чоловіка. “Сама я боялася”, - зізнається Альона.
Богданчик народився 1 квітня цього року вагою 3250 г і ростом 53 см. Визначитися з іменем хлопчику довелося складно, оскільки вподобаних імен новоспеченими матусею і татусем виявилося багато. Тож, пішли за такою логікою: дитина народилася 1 квітня, а 7 квітня - Благовіщення. Одне з імен, пов’язане з Божими діяннями, і співпадає зі смаком молодих батьків - це Богдан. Тому найважливішу подію вирішили пов’язати зі святом і назвати сина, як дарованого Богом. Даний Богом, Божий дар, Богом даний - так тлумачить словник імен.
- Коли я вперше побачив це немовля, мене переповнювали почуття радості і навіть щось більше, яке я не можу вмістити в слова, - розповідає молодий татусь Токовенко. - Наша дитина була не просто моєю половинкою, а частиною мене та моєї дружини, на яку він дуже схожий.
Життя змінилося в емоційному плані, оскільки стало ще більш насиченим позитивом. Кожного дня, дивлячись на сина, на його невпевнені махи ручками і ніжками, здивований і зацікавлений погляд, усвідомлюєш: я - батько, а значить повинен стати кращим прикладом для свого сина.
Мир і спокій маленької Іринки
Два з половиною роки тому у молоду сім’ю Шевченків лелека приніс дівчинку вагою 3 кг і 20 грамів й ростом 50 см. І сталося це диво 17 травня 2017 року.
- З народженням дитини змінюється абсолютно все, - розповідає щасливий татусь Олександр. - Спочатку здається, що більша половина вільного часу просто зникла. Раніше багато часу я провадив за комп’ютером, а зараз - із донечкою Іринкою. Ім’я нашої дівчинки ми обрали по тому, що 18 травня за церковним календарем - день Ангела Ірини, і означає воно “мир”, і “спокій”. Тож, хочемо, щоб наша доня була щасливою і несла у цей світ мир і спокій. Хоч дружина і народжувала нашу дитину без мене, все ж я на невеликій відстані дуже підтримував її й переживав. Пам’ятаю, як доця назвала мене татом вперше. З її вуст це було “тата”. Такі моменти дуже зворушливі й не забуваються.
Кожного дня доня говорить нові слова, по-своєму, ро-дитячому. Дуже цікаво спостерігати як вона росте, розвивається, грає в свої дитячі ігри, малює, ліпить, варить уявну кашу і хоче, щоб ти скуштував те, що вона “зварила”.
Одного разу вийшли з нею вдвох на прогулянку. Її дуже зацікавила гірка на дитячому майданчику і вона без моєї допомоги не дуже впевнено, але сама, вибралась на гірку і з радістю з’їхала з неї. На радощах, що їй це вдалося, доня знову побігла на гірку, і навіть спробувала з’їхати на животі.
Люблю, коли вона прокидається зранку і обіймає мене - то найбільше щастя. Дуже люблю її рученята за дитячі ніжності, за те, що вона є в моєму житті. Хочу, щоб кожна її маленька вершина ставала великою перемогою.
Кагарлик.Сity щиро зичить молодим сім’ям усіляких гараздів, а ще - розбудовувати своє щастя. Бо щастя, як відомо, - багато не буває.
