Уже наступного року, відповідно до нової моделі адміністративно-територіального устрою країни, замість 490 існуючих районів залишиться трохи більше ста. Таким чином чином процес укрупнення районів торкнеться і Кагарличчини. Попердньо відомо, що територія Кагарлицького району, швидше за все, буде приєднана або до Обухівського, або ж до Білоцерківського.
Кагарлик.city у жовтні провів опитування серед відвідувачів сайту, участь у якому взяли 489 осіб. Переважна більшість кагарличан - а це 91,6% опитаних - бажають приєднатися до Обухівського району, 6,1 % - до Білоцерківського, а 2,3% - взагалі байдуже, де буде новий центр району.
У своїх коментарях на фейсбук-сторінці нашого сайту кагарличани мотивували свій вибір, перш за все, тим, що Обухів - значно ближче до Кагарлика, а окрім цього, - знаходиться на автошляху, що веде до Києва. А це, на їхню думку, більш комфортно та зручніше.
Втім, остаточного рішення про створення нових районів ще немає. Так, нещодавно відбулося засідання експертного круглого столу, де для публічної дискусії були представлені кілька варіантів субрегіонального поділу області, повідомляє сайт “Моя Київщина”.
Під час зустрічі наголошувалося на тому, що новий субрегіональний рівень дасть можливість збільшити території і кількість їх мешканців до 150 тисяч, що проживають у районах.
Згідно із змінами до Конституції, пропонується трирівнева система адміністративно-територіального устрою – громада, округ та регіон.
Громади – первинні одиниці у системі адміністративно-територіального устрою України, які мають свої кордони, землю та оперують ними в межах усієї громади.
Округи – адміністративно-територіальні одиниці субрегіонального рівня, де буде представництво територіальних центральних органів виконавчої влади. Вже не існуватиме представницьких органів місцевого самоврядування – міської ради і виконавчого органу.
Регіони – Автономна Республіка Крим та області. Для представлення спільних інтересів територіальних громад області утворюються обласні ради, які мають власні виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган та утворені радою у встановленому законом порядку виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними раді, що їх утворила.
Координатори та експерти проєкту з удосконалення адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня, який здійснюється за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, Маргарита Трипольська, Олена Васильєва та Олександра Оляліна, які вивчали думку громадськості інших регіонів щодо власного укрупнення районів, запропонували два колективних експертних варіанти поділу Київщини, які дещо відрізняються між собою.
Отже, - спершу про спільні моменти у варіантах.
Білоцерківський район (населення- 417 тис., площа- 5,9 тис кв. км). Окрім адміністративного центру у склад його входять території нинішніх Білоцерківського, Сквирського, Рокитнянського, Володарського, Таращанського, Ставищенського та Тетіївського районів) ;
Переяславський район (населення- 154 тис, площа- 4.1 тис.кв. км)
Окрім адміністративного центру у склад його входять території нинішніх Переяславського, Яготинського, Баришевського, Згурівського районів та м. Березань);
Обухівський район (населення- 177 тис, площа- 3.4 тис. кв.км) Окрім адміністративного центру у склад його входять території нинішніх Обухівського, Кагарлицького, Миронівського та Богуславського районів та місто Ржищів);
Бориспільський район ( населення- 290 тис, площа- 2.7 тис.кв.км). Окрім адміністративного центру у склад його входять території нинішніх Бориспільского та Броварського районів).
Зауважимо, що в інших проєктах "облаштування Київщини" адміністративний центр передбачався у Броварах.
А ось далі, між "варіант-1" та "варіант-2" спостерігається відчутне різночитання.
Каменем спотикання в гіпотетичному Ірпінському районі є приналежність нинішнього Макарівського району.
Також у першій версії від групи експертів адміністративним центром значиться Васильків, а Фастів відграє роль молодшого брата. По цьому варіанту, окрім однойменних нинішніх районів до Васильківського району буде входити і суттєвий шмат нинішнього Києво-Святошинського району.
До речі, експерт з місцевого самоврядування Марія Пальчук зазначила, що саме утворення нинішнього Києво-Святошинського району є штучним і не підкріплене яким-небудь історичним минулим.
Представники Богуславського району на круглому столі висловили побоювання, що нинішня процедура утворення ОТГ може накластися на процес майбутнього розукрупнення районів, тож хотіли б аби їх район не розтягнули на шматки по територіях нових, але різних адміністративно-територіальних утворень.
Також під час дискусії експерти зазначили, що у контексті майбутнього прокладання окружної дороги навколо столиці, можливі певні корективи територій між майбутніми районами. Та ж Марія Пальчук висловила впевненість, що кордони нових повітів (округів чи районів) не будуть занадто залізобетонними і у майбутньому піддаватимуться природному корегуванню в залежності від потреб громад.
