Роздільний збір та передові технології утилізації сміття вже давно успішно "працюють" в розвинених країнах. В Україні ж, за приблизними даними, сортують лише 3% відходів. Невідсортоване ж сміття або спалюється, або відправляється на полігони, які займають величезні території, а купи мотлоху на них можуть сягати десятиповерхового будинку.
Дехто стверджує, що для того, аби система роздільного сортування сміття почала працювати, потрібна планомірна попередня підготовка як з боку місцевої влади, так і жителів. Хтось упевнений у тому, що результату не буде, доки ледь не в кожному дворі з'являться контейнери для роздільного збору відходів...
У селі Великі Пріцьки продемонстрували, що, при умілому підході, роздільним сортуванням сміття можна успішно займатися не лише в містах, а й у невеликих селах. Щоб хоч частково вирішити питання стихійних смітників, сільська влада ще в першій половині минулого року запропонувала населенню вивозити відсортовані відходи безкоштовно. І переважна більшість людей зробила логічний і правильний вибір, поступово призвичаюючись до нових правил поводження зі сміттям.
У селі Великі Пріцьки роздільне сортування сміття запроваджено ще в першій половині минулого року
- Одна з головних проблем, яку ми мали, - це налагодження повноцінної системи централізованого збору відходів, - ділиться думками з цього приводу Великопріцьківський сільський голова Олександр Микитянський. - Ми розуміли, що для початку потрібно привчити людей збирати і здавати відходи, а не викидати їх в яри чи в лісосмуги. Тож було ухвалено рішення запровадити централізований збір відходів, а паралельно з цим ввести і систему роздільного збору. Звісно, на все потрібен час, але вже зараз ми можемо говорити про успішність цього починання. Люди використовують роздільні контейнери за призначенням, таким чином роблячи й свій внесок у збереження екології.
У Кагарлику контейнерів з роздільним сміттям набагато більше, і майже всі - біля багатоповерхівок. Спілкуючись з кагарличанами на цю тему, довелося почути від більшості людей, що сортувати відходи в принципі готові і ті, хто поки що цього не робить. Взагалі ж більша половина з опитаних містян скаржиться, що поділ сміття на різні групи для них надмірно складна процедура, третина з них не бачить від такої діяльності жодної користі, а дехто взагалі чекає, коли сортуванням займуться їхні друзі та знайомі.
Свого часу ми спілкувалися з Людмилою Сушко - головою ОСББ “Паросток”, що по вулиці Столичній, 4 у Кагарлику. Ділячись з нами секретами успішного досвіду господарювання, вона серед іншого наголошувала й на тому, що “Паросток” одним із перших у місті розпочав проводити роздільне сортування сміття. Для цього було встановлено контейнер, поділений на секції, одна - для пластику, інша - для склотари, картону тощо. Спочатку для жителів будинку це було незвично. Втім, з часом цю новацію всі почали сприймати за належне. Для вивозу пластику та картону ОСББ користується послугами приватного підприємця з Кагарлика.
А оскільки PET-пляшки займають багато місця, їх стискують, і, відповідно, контейнери зі сміттям на переробку наповнюються повільніше.
Завідувач сектору ЖКГ і розвитку інфраструктури Кагарлицької РДА Клавдія Д’ячкова підтверджує, що, окрім Кагарлика і Великих Пріцьок, в районі більше ніде не практикують роздільне сортування сміття.
- Все упирається в ініціативу людей. Адже, якщо жителі населених пунктів виявлятимуть бажання, то перешкод у цьому не буде, - стверджує вона, - що й засвідчує практика Кагарлика й Великих Пріцьок.
Сущанський сільський голова Василь Трохименко поділяє думку Клавдії Д’ячкової, зазначаючи, що вкрай важливим у питанні cортування сміття є згуртованість жителів населеного пункту і те, щоб у цьому брали участь, якщо не всі жителі села, то хоча б переважна їх більшість. “Адже, якщо люди скидатимуть у роздільні контейнери все підряд, то ідея сортування сміття втрачає будь-який сенс”, - говорить він.
Можливо, для всього потрібен час? Адже досить часто люди не до кінця вірять, що роздільний збір сміття взагалі можна запровадити. Окрім того, не всі до кінця розуміють і те, навіщо це робити. Багато хто просто не бачить у цьому користі для власного здоров'я, збереження навколишнього середовища, яке захаращується відходами...
Втім, досвід Кагарлика та Великих Пріцьок у цьому плані є показовим, і можливо, для інших населених пунктів це й стане тим поштовхом та стимулом, якого раніше не було. До того ж, від сортування відходів можна отримувати й економічну вигоду. Звісно, ці кошти невеликі, але зайвих грошей, як всі знають, не буває.
Як сортують сміття в інших країнах?
В Україні існує близько 100 заводів, які можуть переробляти вторинну сировину і випускати з неї нові товари. Але, через низький рівень сортування відходів у населення, ці заводи змушені більшу частину вторсировини закуповувати в інших країнах.
А ось у Швеції настільки розвинена культура сортування, що у них закінчилося своє сміття, і вони готові допомагати іншим країнам у переробці.
У багатьох європейських країнах у супермаркетах встановлені спеціальні автомати для прийому пластикових і скляних пляшок. У вартість кожного товару відразу закладена ціна за тару. Якщо ви здаєте цю тару — отримуєте гроші назад. За чотири жерстяних банки можна отримати чек на 1 євро. Цим чеком можна розплатитися за наступні покупки.
У дворах встановлені роздільні баки для збору сміття. Жителям вигідно сортувати відходи, оскільки таким чином вони менше платять за вивезення сміття.
