Уже цього року на території України, в наслідок адміністративно-територіальної реформи, замість 490 нині існуючих районів залишиться трохи більше ста. Територія Кагарлицького району, швидше за все, буде приєднана або до Обухівського, або ж до Білоцерківського.
Історія ходить спіраллю. 60 років тому теж відбувалося укрупнення районів. Одначе про децентралізацію та створення самодостатніх громад тоді не йшлося.
Кагарлик.City пропонує екскурс в ті часи.
Отже, на початку тих же 60-х років почалося реформування адміністративно-територіального устрою України. Уряд прагнув таким шляхом дати новий поштовх вкрай низьким темпам розвитку народного господарства, особливо сільськогосподарському виробництву. Територія і владні структури були поділені на промислові і сільськогосподарські.
Сільські райони області укрупнили до розмірів територій новостворених виробничих колгоспно-радгоспних управлінь. Внаслідок цього на Київщині замість 31 утворили 12 районів.
В січні 1963 року з сільських населених пунктів Кагарлицького, Обухівського, Ржищівського і Старченківського районів сформували величезний Кагарлицький район. Колишні райцентри Ржищів і Миронівка підпорядковувались Богуславській міській раді. Богуславський же район у повному складі ввели до укрупненого, теж за рахунок декількох районів, Таращанського району.
Така громіздка управлінська структура відразу ж показала свою неспроможність. В результаті в народному господарстві відбулося значне зниження виробництва продукції. Оскільки рішення з реорганізації адміністративно-територіального поділу було здійснене за вимогою тодішнього Першого секретаря ЦК КПРС і Голови Ради Міністрів СРСР Микити Хрущова, його було звинувачено в суб’єктивізмі та волюнтаризмі, що послужило однією з причин зняття Хрущова з усіх посад в жовтні 1964 року.
А вже 4 січня 1965 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР про зміни в адміністративному районуванні, почалося розукрупнення районів. У Київській області створили вже 19 районів. Кагарлицький район було розукрупнено. До Кагарлицького району (центр - селище міського типу Кагарлик) увійшли Кагарлицька і Обухівська селищні ради; Балико-Щучинська, Бендюгівська, Буртівська, Великопріцьківська, Верем’яцька, Ветачівська, Горохівська, Горохуватська, Гребенівська, Григорівська, Демівщинська, Дерев’янська, Деремезнянська, Долинська, Жовтнева, Жуківська, Кадомська, Красненська, Краснослобідська, Кузьминецька, Леонівська, Ліщинська, Мирівська, Новосілківська, Перегонівська, Переселенська, Півецька, Расавська, Семенівська, Слобідська, Ставівська, Стайківська, Стрітівська, Сущанська, Трипільська, Українська, Халеп’янська, Халчанська, Черняхівська, Шубівська, Щербанівська і Яблунівська сільради Кагарлицького району; Шпендівська сільрада Білоцерківського району, Ржищівська селищна рада Богуславської міськради, Запрудянська сільська рада Таращанського району.
Такий поділ районів теж проіснував недовго. Вже у грудні 1966 року утворилося ще 5 районів Київської області. Після утворення нових районів замість 19 районів у складі Київської області стало 24 райони в тому числі Кагарлицький.
У 1995 році Ржищів отримав статус міста обласного значення.
Нині Кагарлик залишається центром району, а Ржищів став центром об’єднаної територіальної громади.
Час покаже, як складеться доля нинішньої реформи.
