Осяжна історія великих пожеж у Ржищеві починається із XV століття. Тоді вогонь чи не все місто перетворив на згарище. А от історія ржищівських пожежників почалася наприкінці 1875 року, коли на прохання жителів Ржищева, київський губернатор звернувся до Міністра внутрішніх справ дозволити облаштування в місті пожежного обозу.
Тож саме про великі пожежі на Ржищівщині та про розвиток тут пожежної справи, і є ця історична розвідка Інни Томченко для читачів Кагарлик.City.
Великі пожежі на Ржищівщині
Пожежі з давніх-давен були одним із найтяжчих народних лих. Полум'я не тільки перетворювало на попіл окремі будинки та селища, а й знищувало цілі міста. Одна із великих пожеж, відомості якої дійшли до нашого часу, трапилася у квітні 1431 року: велика пожежа охопила Ржищів, вогонь майже повністю знищив місто. Починаючи з ХІХ ст. великі пожежі відбувались майже щороку.
Гасіння пожежі. 2019 рік.
Місто Ржищів бурхливо розвивається. З’являються магазинчики, заводи, підприємства. Віктор Умрихін, місцевий краєзнавець, у своїх дослідженнях історії Ржищівщини пише: «Великих збитків господарству Ржищівщини завдавали весняні повені та особливо пожежі. Забудова центру Ржищева була дуже густою, а будинки були здебільшого дерев'яними, тим більше, що Ржищів знаходиться в своєрідній природній воронці і потоки повітря, особливо в весняно-осінню пору, створювали своєрідний завиток та до того ж протяг з Дніпра. Все це підсилювало саму незначну пожежу і переносило вогонь на інші будівлі».
29 квітня 1848 року сталася велика пожежа в м. Ржищів, під час якої згоріло 54 будинки.
20 квітня 1859 року в результаті пожежі, роздмуханої ураганним вітром, згоріло кілька десятків будинків, розташованих на вул. Богуславській та Банній.
Гасіння житлового будинку м. Ржищів. 2019 рік.
Відомо також і про інші великі пожежі, які сталися в місті: 6 травня 1855 року в Ржищеві сталася велика пожежа; 5 червня 1856 року згоріло 69 єврейських будинків та лавок; під час пожежі 16 липня 1868 року згоріло 57 будинків; 10 травня 1870 р. в м. Ржищів згоріло 35 селянських домів. Одна із великих пожеж сталась 19 грудня 1897 року, коли вогнем було знищено 99 лавок та 17 ларків, збитки становили 250.000 рублів золотом.
Це відомості саме про великі пожежі, а рахунок невеликих за площею стихійних лих не вівся, адже вони траплялися постійно.
Дерев’яні будинки, хати під солом’яними стріхами – все це зводилось без відповідного нагляду, з легкозаймистих матеріалів, з порушенням протипожежних вимог. Розвиток капіталізму, промислове будівництво, збільшення міського населення вимагало створення відповідної професійної пожежної охорони, належним чином підготовленої та оснащеної. Проте створилась вона не відразу.
Збір і виїзд по тривозі підрозділу 20-ДПРЧ м. Ржищів. 2020 рік.
Населення Ржищева збільшувалося: в 1740 році в ньому нараховувалося 150 будинків та 800 жителів. В 1793 р. лише 130 будинків, а жителів, з урахуванням села Березівка, 696 чоловічої та 595 жіночої статі. Як зазначає Л. Похилевич у своїй книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864 р.): «Жителей обоего пола: православных 1987, римских католиков 131, евреев 2758. Но в летнее время народонаселение Ржищева значительно увеличивается приезжающими в местечко по торговым делам, по крайней мере, четвертью против приведенных выше цифр». По даним 1900 року в Ржищеві проживало 12 тисяч осіб, з них близько 7700 євреїв.
Пожежі завдавали великі збитки населенню. Наприклад, з 3 по 5 серпня 1865 року від пожежі у Ржищеві постраждали 18 єврейських сімей - 68 душ, які звернулися з проханням до Київського губернатора допомогти «погорельцам». Вони є «таковыми, что нуждаются в денежном пособии…». Також у цьому листі-зверненні вказано: «…имущество этих погорельцев застраховано не было потому что, как известно, все страховые общества страховку еврейских домов …устранили…». У ржищівчан згоріли будинки і майно на суму до 200 000 рублів.
Створення пожежної частини у Ржищеві (ХІХ століття)
Стара будівля пожежної частини. Ржищів, 2023 рік.
В кінці 1875 року за проханням жителів, а саме євреїв Ржищева, київський губернатор звернувся до Міністра внутрішніх справ дозволити «устройство пожарного обоза за счет складки в 500 рублей с местных домовладельцев…». Так розпочинається історія Ржищівської пожежної частини.
Для розміщення пожежної частини потрібно було побудувати спеціальне приміщення, яке в подальшому називалося пожежне депо.
Зі звіту Київської губернської земської управи по протипожежних заходах за 1911 рік: «У Ржищевскаго вольно-пожарнаго общества имеъется подаренный частнымъ лицомъ участокъ земли, на которомъ возведены депо, каланча и сарай”.
Святкування колективом Ржищівської пожежної частини професійного свята. 2009 рік.
16-го травня 1898 року створена була «особая» комісія по «заведыванію пожарной частью в м. Ржищев и об отпуске на устройство помещенія с сараями и каланчей 1500 руб». Відповідальність за будівництво та облаштування пожежної частини, в якості «председателя впомянутой комисии» взяв на себе «местный Мировой Судья 13 участка Киевского округа, статскій советнік Калиновській, который и приступил к осуществленію проекта», якому в подальшому довелося шукати додаткові благодійні кошти для реалізації задуму. Виконання будівельних робіт було доручено селянину Михайлу Васильовичу Петрунькіну, який не тільки взяв за роботу малу плату, а й доплатив свої кошти будівельникам. Цього ж року будівництво приміщення і каланчі було закінчено. «И затем было приступлено к приспособленію помещенію для жилья и к сформированию пожарной команды, а также и к заведению пожарного обоза».
У зв’язку з тим, що при будівництві пожежної частини Петрунькін не отримав прибутку, а навпаки, зазнав збитків, «так как доплатил рабочым свыше 400 руб. из собственых средств», його представили до нагородження нагрудною срібною медаллю на Станіславській стрічці.
Виконання нормативу з ГЗДС. Ржищів, 2007 рік.
Згідно з постановою губернського правління від 16 травня 1898 року “...в местечках Кіевской губерніи: Тетіев, …, Богуслав, Ржищев…“учреждены пожарные команды в составе І Бредмейстера и 7 пожарных служителей и образованы пожарные обозы на средства, отпущение в равных долях из остатков коробочнаго и нотаріального сборов по названым местечком в размере по 3065 рублей на каждую…”
По даним 1900 року пожежна частина Ржищева «…состоит из 3 насосов, 12 бочек, 15 багров, 6 топоров, 2 лестниц, 8 ведер и 2 дрог; лошадей и робочих нет. Обоз этот содержится на средства крестьянского и мещанского общества; с расходом в 600 руб. в год…».
Заснування Ржищівського пожежного товариства (ХХ століття)
В матеріалах Центрального державного історичного архіву України знаходимо таку інформацію: «… Ржищевская пожарная команда, согласно предписанию Г.Губернатора от 3-го мая 1905 года /по Губернскому Комитету по делам земского хозяйства/ переименована в Ржищевское пожарное общество, устав которого утверждень Г. Губернатором 5-го того же мая».
Пожежні товариства створювались в містах та великих містечках так, як розраховані на велику кількість членів, які мають можливість забезпечувати себе та спеціалізованих людей необхідними коштами. Наприклад, товариство мало можливість робити публічні лекції, спектаклі, лотереї і т.д.
Святкування Дня пожежної охорони у Ржищеві. 2004 рік.
Зі звіту Київського губернського земського управління від 1911 року: “По вопросу о томъ, располагаетъ ли органызація какимъ нибудь запаснымъ или спеціальнымъ капиталомъ, имеется утвердительный ответъ лишъ въ сведеніяхъ, полученнныхъ отъ Ржищевскаго вольно-пожарнаго общества, которое располагаетъ запаснымъ капиталомъ въ 2000 р., приносящимъ ежегодно 80 р. дохода”.
Фінансувалося дане товариство з членських добровільних внесків, пожертвувань та субсидій із сум страхового капіталу обов’язкового страхування. Матеріальну допомогу означене товариство отримувало від земського управління із своїх страхових коштів, оскільки воно було зацікавленим в добре забезпечених частинах.
В уставі пожежного товариства немає параграфа про обов’язок підкорятись контролю зі сторони земства, але отримуючи від нього грошову субсидію, згідно інструкції, пожежне товариство підпадало під його підпорядкування на рівні із сільськими дружинами.
21 вересня 1912 р. “Находивщіемся в веденіи сего Правленіи пожарной команді м.Ржищева передать в веденія Киевской Земской Управы.”
Скрутні часи Ржищівської пожежної частини на початку ХХ століття
З 1914 року Ржищівська пожежна частина переживає деякі фінансові труднощі тому подає лист до Управління з проханням допомогти з ремонтом пожежного депо в сумі 400 рублів. В листі від Ржищівського пожежного товариства вказано, що “... ремонт пожарного депо является неотложным делом, иначе грозит свалиться каланча от небольшого ветра, обнести двор забором…”
Цього року керівництво Ржищівської ВПТ знову звертається до Київської земської управи із проханням про матеріальну допомогу. Відповідно, 30 серпня 1914 року ухвалою губернської управи Ржищівському вільно-пожежному товариству призначено 500 рублів на поточні витрати на утримання пожежної частини.
16 серпня 1916 р. зафіксоване нове звернення до вищого керівництва з проханням “...Въ виду крайне тяжелого переживаемого нами времени, честь имъемь покорнъише Вась просить не отказать поддержать нась матереріально…”
Управління дало згоду та повністю задовільнило прохання Ржищівського пожежного товариства. Постановило: “Выдать Правленыю Ржищевского Пожарного общества вь пособіе на текущіе расходы в пятьсоть рублей. Расходь отнести на счеть нотаріального сбора.”
Реформи в пожежній справі
Зустрічаємо згадки про пожежну частину Ржищева в книзі Поржи-Олексієнко «Ржищів над Дніпром»: «До Першої Світової війни Ржищів був волосним центром, до якого належали десятки навколишніх сіл та маєтків. У місті був становий пристав 4-го стану, суддя, слідчий суду, пошта, пожарна сторожа та зо два десятки кінної жандармерії. Незадовго перед війною кінна жандармерія перемістилася на схід за лісопильню». Як ми знаємо, що саме при поліцейських відділках знаходилися пожежні та були в повному введені поліції.
Ржищівські рятувальники під час занять. 2020 рік.
Брандмайор, що підкоряється безпосередньо старшому поліцмейстерові, керував пожежними частинами міста. Кожна пожежна частина була під керівництвом брандмейстера, який був зобов'язаний виїжджати на будь-яку пожежу зі своїми підлеглими і керувати ними. Якщо на пожежу прибував брандмайор або старший поліцмейстер, то гасінням керували вони. При брандмейстерові існувала канцелярія, в якій два писарі вели облік пожеж, особового складу частин, майна, складали списки на платню і тому подібне. Проте тушіння пожежі у великих і невеличких містах дещо відрізнялися.
Поліцейські реформи 1906 по 1911 рр., що були направлені на «європеїзацію» поліції позитивно вплинули на розвиток пожежної справи в Україні. Так, обмежувалось втручання поліції в дії пожежних при гасінні пожежі та частково припинялось безконтрольне використання вогнеборців на сторонніх роботах. З проведенням реформи права брандмейстерів суттєво розширилися, що позитивно вплинуло на якість гасіння пожеж. Пожежна охорона підпорядковувалась поліції аж до 1917 р.
Заняття особового складу 20-ДПРЧ м. Ржищів зі спеціальної підготовки. 2020 рік.
Отже, після виникнення на території міста пожежної частини пожежі в місті стали менш масштабними і приносили менше збитків.
Протипожежні дії на Ржищівщині: контроль, норми, матеріали, водозабір
Багато в чому зменшення пожеж завдячувало певним протипожежним діям, які почали проводити в Україні. Завдання пожежників не тільки гасити пожежі, а й запобігати їх виникненню. Відповідно, на них була покладена відповідальність за контроль, щоб люди не будували будинки близько один до одного та покривали дахи будинків матеріалами, які були більш тривкими до вогню. Зі спогадів А. Д. Волошина, пожежника з майже 30-річним стажем, відомо, що ще в радянський час, саме на пожежників були покладені обов’язки контролювати справність димарів.
Протипожежні заходи, за зразком звіту за 1910 рік, поділялись на дві категорії: заходи попереджувального характеру і заходи захисного характеру. До першої належать: розповсюдження покрівельного заліза і фарбувальних матеріалів, розповсюдження та зберігання черепиці. До другої – облаштування пожежних обозів та водойм, виплата заробітної плати працівникам.
Виконання нормативу ржищівськими рятувальниками. 2020 рік.
Особливо страждали дерев'яно-солом'яно-глиняні села Київщини. Ржищів не став винятком. Відповідно, було прийнято рішення по сприянню заміни старого легкозаймистого будівельного матеріалу на вогнестійкий.
У Ржищеві були земські склади покрівельного заліза, фарбувальних матеріалів та цементної черепиці. Будучи зацікавленими в зменшенні пожеж, влада надавала людям в кредит матеріали для покриття дахів. Саме Ржищівський склад продавав залізо в кредит.
Ще одне питання, яке варте уваги – це постачання води. Ржищів розташований на правому березі Дніпра, а через місто протікає річка Леглич, тобто забір води для гасіння пожежі використовували з природних вододжерел. А в с. Березівка, територія якого тепер належить Ржищеву, знаходилась пожежна водойма, яка була позначена на карті як “сеть водоемов” по Київській губернії.
Заняття з ГЗДС ржищівських рятувальників. 2020 рік
Подружжя Силкіних у книзі «Історія Ржищівського району», зазначало, що розмова про центральний водогін велася ще наприкінці 50-х років ХХ ст. «В центрі Ржищева значно покращиться водопостачання населення, у зв’язку з цим будуть спорудженні трубопроводи, буде проводитись велика кількість колонок».
Водогін провели, але пізніше, наприкінці 60-х років, тоді ж до трубопроводу підключали пожежні гідранти.
Сучасність Ржищівської пожежної частини
Багато літ минуло з того часу, великих змін зазнала Ржищівська пожежна частина, зокрема, 1973 р. її було переміщено в новозбудовану одноповерхову будівлю з двома виїздами по вулиці Шевченка. Колишня будівля пожежної частини знаходиться неподалік центру міста по вулиці Солов’їній. Деякі приміщення старої будівлі пожежної частини збереглися й донині.
