Вчора Дерев’яна відсвяткувала своє 889-річчя. Це значить, що воно «молодше» за Германівку, котрій 929 років, і «старше» за Обухів, котрому 663. Ну і звичайно ж їм всім далеко до Витачева, історію котрого місцеві фантасти вже заглибили до черняхівської культури. Одним розчерком у Вікіпедії.

Джерело: Хроніки Обухова

***
Я кілька разів про це писав, але, є сенс повторити. Принаймні, тезово.
1. Жодна з цих дат немає наукового обгрунтування і по суті видумана в 80-90 біляпартійними колами обухівської інтелігенції.
2. Святкування видуманих в радянський час на замовлення партії свят – совок.
3. Ігнорування справжньої історії території чи населеного пункта (не тотожно) – крінж.
Я кілька разів пояснював це на прикладі Обухова, поясню на прикладі Дерев’яни.
***
ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ІСТОРІЮ СЕЛА?
Нічого. Це «нічого» я розділив би на 3 кластери:
1. Згідно зі старою радянською працею кінця 60-х 20 ст. + (я одразу хронологізую) в селі чи біля нього присутні:
«БРОНЗА»:
- знайдено кілька вузьких долотовидних тесел та серпів білогрудівської культури
- на острозі плато, поблизу села, виявлено поховання чорноліської культури.
- в селі – скарб кам’яних ливарних матриць для відливаня мідних та брозових двовушкових кельтів.
«ЗАЛІЗО»
- кинджали кіммерійського типу;
«СЛОВ’ЯНИ»
- За півтора кілометри від західної околиці села, на схилах глибокої балки, тягнеться поселення пізньозарубинецької культури довжиною до двох кілометрів.
- В центрі села досліджено могильник черняхівської культури;
- На одному з струмків басейну Дніпра виявлено поселення черняхівської культури;
«РУСЬ»
- відкрито залишки валу пізнього середньовіччя.
- тут знайдено також уламки давньоруського посуду.
***
ЩО ЗНАЧИТЬ ЦИФРА 889?
Що населений пункт виник і безперервно існував з 1136 року. Для простоти розуміння це ще така собі «Русь як Русь», хороша, класична, трохи міжусобна. Москви, пр, ще немає. А в заплавному лісі на невеликому, зараз безіменному струмку буяє життя. І шо головне – без перерви на історичні колапси (Батий, Руїна і тд) майже 900 років. Мало хто може цим похвалитися. А от Дерев’яна, виявляється, може.
Йдемо далі.
Як видно з попереднього переліку, якийсь ранньослов’янський двіж в околицях села в першій половині 1 тис. н. е. був. Але в усіх випадках, а це археологія на Обухів 1, 1а, 2, і 3 він стосується не долини, а вододілу між Красною і Кобриною.
Ну і це на мінус 500-1000 років за вказану дату. Виходить, шукати ту першу «праДерев’яну» треба саме в Русі.
***
ЩО МИ МАЄМО ПО РУСІ?
1. В збірнику «Древнеруссские поселения Среднего Поднепровья» за 1984 згадується селище на території села, котре зафіксували в 1940 (!) році. Після обробки тексту вийшов наступний профіль оного:
Дерев'яне, Обухівського району Київської області (Пам'ятка №107):
- Тип: Селище.
- Розташування: На північний захід від села, біля дороги на смт Обухів.
- Виявлення: Відкрито у 1940 році під час будівництва дороги.
- Дослідження: Обстежено Є. В. Махном та М. Л. Макаревичем.
- Характеристика: Поселення є багатошаровим, містить матеріали Черняхівської культури та давньоруського часу.
Як видно з тексту навіть тут йдеться про вододіл, а не долину.
2. Ну і друге. Свого часу Махновець висунув припущення, що Дерен (чи Дерновий) це територія на перехресті траси Київ-Дніпро і Обухів-Красне, біля заправки. Археологія не підтвердила цю версію, ну і знову-таки це вододіл, з одного боку верхів’я струмка Нетека, що має відношення до Дерев’яни, з іншого – до Красного рукою подати і до Обухова 1 км.
3. Ну і контрольний. Цифра 889 є ознакою безперервного життя. Що досить сумнівно, принаймні, з точки зору археології, документів і тд. Якийсь час тому я пробував локалізувати т. зв. «Кухмістровий гай» і моєю першою, швидше за все помилковою версією були околиці Дерев’яни.
В документації кінця 16 - початку 17 століття згадується урочище Дерев’яна (в оригіналі «Деревенное»). Уточнюю:
- Назва, ймовірно, походить від ВЕЛИКОГО ЛІСУ, що згадується в документі.
3. З нього (документу) важко зрозуміти настільки обжитою була територія. Втім, у нього згадуються дві іменні господарські споруди: ПАСІКА І ГУМНО (тік).
4. Ще згадуються вал і копці на ньому, але це вже той самий вододіл (десь в районі дороги Київ-Дніпро).
Навіть через 500 рокі після «заснування» Дерев’яни на її території не фіксуються населені пункти, дивно, правда? Куди ділися «корінні дерев’янчани», котрі мали би вже півтисячоліття гарувати на землі предків?
Безумовно, я усвідомлюю, що трохи пересмикую. Але, ймовірно, не більше за «загін понаєхавших» у 70-х, як казав покійний Карасьов – «неообухівців», котрі через двадцять років вибудували свій пізньорадянський культурний код Обухова, в котрому немає місця реальній історії, дослідженню території і засвоєнню археології. Є купа націонал-комуністичних міфів про трипільців, заснування міста, козака Обуха, дисидента Малишка і тому подібної шизофренії травмованих епохою людей.
ПО СУТІ
Свого часу наш земляк, археолог і боєць нашого тербату М. Квітницький порахував, що в межах та околицях сучасного м. Обухова відомо
- понад 30 археологічних пам’яток – курганних та ґрунтових могильників, поселень,
- два городища,
- залишки земляних середньовічних укріплень та одне місце битви (?).
Детальне дослідження списків «локальних археологічних пам’яток» Обухова і його громади вказує на кілька речей:
- пам’яток більше;
- ЖОДНА з них попри такий-сякий статус не локалізована, не захищена і тд.
- Відділ культури ОМР поняття не має ДЕ вони, про ЩО вони, як з того зробити туризм і тд.
***
І саме в ситуації тотальної інтелектуальної немочі і організаційної безпорадності лишається святувати придумані комуністами радянські свята.
В Обухові, Германівці, Дерев’яні. І це цікаво, бо попри те, що обухівські «семидисятники» потроху відходять, справа їх життя, їх канон – живе і процвітає.
Вона як глист, котрий не дозволяє набрати вагу обухівській культурі.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися