Місцеві вибори 2020: що потрібно знати

Першою відмінністю цих місцевих виборів від попередніх буде те, що кількість місцевих рад значно зменшиться. Зокрема, через об’єднання територіальних громад і скорочення районів до 136. 

Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ. Зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.

Другою відмінністю є запровадження пропорційної системи. У містах і громадах із більш як 10 тисячами виборців кандидати висуватимуться лише від партій. Голосувати доведеться за партію, а також за конкретного кандидата у ній, вписуючи його номер у трафарет поруч із назвою партії.

Від кожної партії буде мінімум 5 кандидатів. При цьому запроваджується ґендерна квота: двоє з п’яти кандидатів повинні бути іншої статі. 

У кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі. 

Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.

У менших громадах  залишається стара мажоритарна система, однак округи будуть багатомандатними. Обиратись будуть не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Оновились також правила балотування та реєстрації кандидатів. Зокрема, запроваджується цифровізація виборчого процесу.

Тепер штаби отримають можливість онлайн-подавання документів, реєстрації кандидатів, довірених осіб та спостерігачів. Це передбачає усунення зайвого впливу людського фактору у виборчий процес.

Оновлений виборчий кодекс дозволяє паралельне балотування до різних рад. Водночас закон забороняє прихований підкуп виборців під час агітації. 

Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради. 

А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.

Зменшили депутатів майже вдвічі-втричі. Якщо раніше кандидат міг стати депутатом у своєму селі, в якому мешкає 2 тисячі людей, і це було відносно легко. Зараз треба стати депутатом в ОТГ, в яку входить 10 таких сіл.

Не в кожній області є своя партія (більшість українців зазвичай голосує за локальні партії), більше того, кількість кандидатів від політсили обмежена. Тож в умовах обов’язкової партизації кандидати будуть приєднуватись до тих сил, які відомі і які їм в цілому світоглядно близькі.

Ініціатори змін до виборчого законодавства сподіваються, що вони допоможуть провести місцеві вибори прозоро і чесно. У Центральній виборчій комісії вважають, що кандидати, виборці і члени виборчих комісій впораються із нововведеннями. Однак, щоб не наробити помилок, виборцям краще ознайомитись із зразком бюлетеня заздалегідь.

На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не було. 

Цьогоріч підписи виборців збирати не потрібно, але грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій.

Для кандидата в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб, застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень. 

Кандидат у депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має сплатити сталу суму – близько 940 гривень.