Виконувач обовязків старости сіл Гребенів та Юшок Валерій Василенко перехворів коронавірусом. Кагарлик.City він розповів, як ставився до нього медперсонал, скільки тривало лікування, у скільки воно обійшлося та які з’явилися ускладнення.
- Була субота, вечір, - розповідає 57-річний виконувач обов’язків старости сіл Гребенів та Юшок Ржищівської ОТГ Валерій ВАСИЛЕНКО. – Я справився по господарству. Раптом мене охопило відчуття – як в груди душить! Секунд 30 був тупий біль. Потім відпустило. А вночі я прокинувся від ознобу й холоду. Мене колотило. Дружина вкрила трьома ковдрами.
Зателефонував я своєму сімейному лікарю (у Стайки). Поїхав на прийом. Вона мене послухала, направила на рентген. Попросив направлення на тест на COVID. Одразу ізолювався від родини. У телефонному режимі спілкувався із підлеглими. Бо наражати на небезпеку інших – це значить бути безсовісною і безвідповідальною людиною.
Тест зробили за 4 дні. У мене підтвердили коронавірус. Я – весела і вольова людина, але сказати, що я запанікував – нічого не сказати.
Була така втома, що я навіть не ходив годувати домашніх тварин. Стан втоми ще більше виснажує. Болить голова, болять очі, температура тіла не вище 37 градусів, важко дихати. Дуже боліли поясниця і ноги. Я втратив смак і нюх. Ці 10 днів я був на самоізоляції і пив антибіотики, які мені приписав лікар. Вони мені не допомагали.
Валерій Василенко із Гребенів
Телефоную я у Ржищів до Яни Олександрівни Тіхомірової, яка очолює первинну медицину.
- Помираю, - кажу.
Вона знала, що в мене ковід. Через годину приїхала, послухала і діагностувала лівосторонню пневмонію.
- Чи рентген покаже – не знаю, але слух мене ніколи не підводив, - сказала лікарка.
Я дуже вдячний їй за безвідмовність, оперативність і людяність.
Мені завжди таланило на хороших людей, і колектив відділення на чолі із завідуючою Людмилою Дзененко – не виняток. Хороший колектив, чуйні люди, гарне ставлення. У мене був бокс на двох, і я лежав із чоловіком, який переносив ковід безсимптомно.
За 10 днів лікування (з 28 липня по 7 серпня) мені ставили крапельниці, після яких я почувався значно краще, робили уколи в живіт і виконували інші маніпуляції. Близько 7 тисяч гривень я витратив на лікування. Ще була частина ліків і від держави. Не знаю скільки вони коштують.
Син мій працює в Києві, і щодня по дорозі із Гребенів заїжджав до мене в лікарню з передачею їжі. Пам’ятаю той момент, коли я відкусив огірка. Боже мій, як же він пахне! Який смачний! Не цінуємо ми того, що маємо. Починаємо цінувати, коли втрачаємо. Яким щастям для мене було те, що повернулися відчуття смаку і запаху!
Як ставиться до мене оточення?
Одна людина розуміє, інша – зловтішається. Ловив на собі трохи косих поглядів. Та мені хочеться сказати, особливо скептикам: люди добрі, я перехворів і знаю точно, що ця хвороба є. Стережіться скупчень людей. Носіть маски. Дотримуйтесь правил карантину у громадському транспорті. Користуйтеся антисептиками. Зважайте на всі застереження і не наражайте один одного на небезпеку.
Хочу сказати і те, що у подібних випадках, як хвороба чи інше горе, перевіряється дружба й справжнє ставлення людей до тебе. Деякі навіть не передзвонили, не спитали. А от як мене поклали до лікарні, на другий день в інфекційне до мене приїхали Оля Бевза і Таня Богданець – голови сіл Зелений Яр та Новосілки Кагарлицького району. Вони не побоялися приїхати, принесли передачі. Це настільки приємно! Моральна підтримка надважлива.
Щодня мені телефонував Анатолій Петрович Ворона (авт.- господарник). Він мені так піднімав настрій, такий заряд позитиву давав, наче я крапельницю прийняв! Підтримували добрим словом мене в.о.міського голови Ржищева Крістіна Чорненька та депутат обласної ради Руслан Кузьменко.
З допомогою лікарів я подолав недугу. Та вона залишила ускладнення: у мене болять ноги. Тому з 7 серпня щодня із дружиною проходимо 4 км – ми йдемо до Дніпра, милуємося нашими краєвидами, спілкуємося. Біль у суглобах із часом проходить. Час змушує провести переоцінку власних цінностей і зробити аналіз хто з тобою поряд.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
