34-річний співробітник Обухівського відділу державної служби охорони, житель с. Демівщина Іван Ковач має прекрасне захоплення – вишивання. Його роботи мені пощастило побачити на Дні села, який проходив у вересні цього року. «Парубоцькі мрії Івана Ковача» - так називалася добірка його робіт – достойно прикрасили виставку робіт майстрів села. Тож напроситися в гості до вишиваючого міліціонера в довгий ящик не відкладала.
Нас гостинно зустрів господар – батько Івана – Андрій Володимирович. З якою гордістю і любов’ю він розповідав про своїх дітей!..
- Вишивати мене навчила мама, - розповідає Ваня. – Найкращі рушники, подушки у домі – то її рук справа. От і я – дивився як вона це робить, як складає ниточку до ниточки, як протягує голку раз-другий, як виходить рівний «хрестик», а згодом – і справжній витвір мистецтва – і сам захопився.
З рук Івана вийшли прекрасні ікони й романтичні картини. І більшість з них він не розпродав, як це популярно в сучасному світі, а роздарував – вчителям, друзям, знайомим. А ще – своїй майбутній дружині. Її батьки, зізнається хлопець, дуже здивувалися тій подарованій іконі, і були приємно вражені. Мало того, він навчив і її вишивати!
На провокаційне запитання, чи вишиває він на роботі, відповів: «На службі не можна, але я… вишиваю. Якщо все спокійно».
Захоплення мами Ольги Михайлівни перейняв не тільки син Іван, а й донька Ліля.Відводить Ваня душу не тільки під час вишивання. Як і будь-який чоловік, дуже любить риболовлю.
- А вони теж будуть вишивати? – запитую.
- Навчимо! – оптимістично заявляє майстер вишивки в погонах.
У молодій родині Ковачів вишивкою захоплюється не лише глава сім'ї, а й дружина Вероніка. Продовжить неодмінно їхню справу і дочка Соломійка, як тільки підросте.
