Кагарличанам відомо, що багато молодих фахівців за відносно короткий час успішно зробили кар’єру в ПрАТ «Агрофорт». Кагарлик.Сity спробував знайти секрет професійного зростання працівників цього сільгосппідприємства, поспілкувавшись із головним інженером Дмитром Воробчаком та регіональним директором Валерієм Роєнком.
Регіональний директор ПрАТ "Агрофорт" Валерій Роєнко та головний інженер Дмитро Воробчак
«У свій перший робочий день я будував ферму у Шпендівці»
Нинішній регіональний директор «Агрофорту» Валерій Роєнко прийшов в сільгосппідприємство працювати будівельником.
- Пам’ятаю, - розповідає він, - як у 2011 році разом з колегами будували у селі Шпендівка тоді ще Кагарлицького району ферму та силосну яму. Трудилися на совість. А вже після здачі об’єкта, збираючись додому, отримав дзвінок від тодішнього директора «Агрофорту» Володимира Онуки. Домовилися про особисту зустріч. Пропозиція стати бригадиром тракторної бригади для мене стала неочікуваною… Втім, погодився одразу. А от коли запропонували очолити Черняхівський відділок, деякий час вагався, адже, як-не-як і відповідальність, і обсяги роботи інші. Та, зваживши всі «за» і «проти», знову дав згоду, адже цікаво було спробувати свої сили в чомусь новому. І не жалкую.
За час роботи Валерія Роєнка на посаді керуючого Черняхівський відділок суттєво змінився. Поліпшилися і показники роботи, і трудова дисципліна.
Валерій Роєнко щодня відвідує село Шпендівка, де спільно з механізаторами обговорює поточні виробничі питання
- Валерій – людина небагатослівна. Не любить бути в центрі уваги та переливати «з пустого в порожнє». Керівник, який знає, як досягти поставлених цілей і що потрібно робити, аби згуртувати колектив, - характеризує свого колегу директор «Агрофорту» Андрій Воробчак. – Він - один з тих, кому можна довірити відповідальне завдання і бути впевненим, що воно буде виконане. Тож, як на мене, цілком логічним було рішення призначити саме його на посаду регіонального директора, яка з’явилася після об’єднання всіх відділків нашого сільгосппідприємства в один.
Як зізнається сам Валерій, значно допомогли в його успішному кар’єрному зростанні і регулярні семінари, які практикує МХП, і поради більш досвідчених колег, і довіра керівництва.
Нині в його відділку трудиться понад 70 працівників. У результаті оптимізації залишилися переважно, хоч і молоді, але вже перевірені часом кадри.
Валерій Роєнко зі своїми підлеглими завжди знайде спільну мову
- Ті з наших працівників, - розповідає Валерій Роєнко, - хто хоче працювати та професійно розвиватися, всі можливості для цього має. Взяти, приміром, механізатора Володимира Кравця. Це – фахівець-універсал, який за 8 років роботи в «Агрофорті» навчився досконалій роботі і на комбайні, і на обприскувачі, і на різних вантажівках. І таким людям підприємство завжди дає шанс професійного зростання. Сьогодні Володимиру ми довіряємо всю сучасну техніку. Знаємо, що не підведе. І таких, механізаторів, як він, у нас багато. Тим, хто у нас недавно, я постійно кажу, що в «Агрофорті» механізатор має бути універсалом. Ми цього прагнемо. І так обов’язково буде.
Така упевненість Валерія Роєнка базується, можливо, і на тому, що, за словами його колег, ступінь порозуміння регіонального директора зі своїми підлеглими – на найвищому рівні: Валерія всі розуміють з напів слова, як і він їх. Йому довіряють. А для керівника це чи не найголовніше. Окрім визнання на підприємстві, менеджерські здібності Валерія Роєнка були помічені і на національному рівні. У 2018 році він став лауреатом Національного бізнес-рейтингу у номінації «Керівник року».
«На моїй пам’яті відбулася свого роду ІТ-революція на підприємстві»
Свого часу Дмитра Воробчака, який нині працює в «Агрофорті» на посаді головного інженера, було визнано переможцем загальнонаціонального конкурсу Agroexpert у номінації «Кращий молодий інженер». Це сталося у 2016 році. А вже за три роки він очолив одну з найважливіших служб підприємства.
А розпочав Дмитро роботу в «Агрофорті» у 2012 році лінійним інженером. Мав за плечима чудову вузівську підготовку - за фахом інженер з транспорту. Втім, робота в агросекторі для юнака з міста була чимсь новим і незвіданим.
- Мені пощастило, - розповідає Дмитро, - що з перших днів роботи поряд були старші колеги, які за досить короткий час навчили підходам застосування теоретичних знань на практиці. Та й сам підхід роботи в МХП припав до душі. На моїй пам’яті відбулася свого роду ІТ-революція на підприємстві.
У 2011 році на комбайнах, сіялках, іншій техніці «Агрофорту» були лише звичайні навігатори, а в паливних баках - прості системи контролю палива. За десять років зміни відбулися кардинальні. Завжди було цікаво працювати, вчитися чомусь новому, тестувати новітні системи, відшліфовувати їх роботу.
І Дмитро Воробчак із запалом розповідає про те, як у паливних баках техніки встановлювалися проточні датчики, які в онлайн-режимі сихронізуються з базою 1С, як встановлювалися електронні зчитувачі, як вони працюють.
Під час огляду техніки в селі Шпендівка
До речі, стверджує Дмитро, механізатори досить швидко призвичаїлися до нововведень, до того, коли система сама визначає час, в який той чи інший комбайнер чи тракторист приступив до роботи, що було зроблено за день, коли косовиця чи посівна була завершена. Відповідно й агрономи в автоматичному режимі корегують роботу механізаторів.
- Минулого року, - продовжує Дмитро Воробчак, - було повністю автоматизовано нашу заправку – відтепер кожен з механізаторів за допомогою власної картки може там ідентифікуватися, після чого заправка трактора чи комбайна пальним проводиться автоматично. У наших планах – створення особистого онлайн-кабінету механізатора.
Загалом інновації на підприємстві впроваджуються щороку. Багато ініціатив надходить з центрального офісу МХП. Втім, остаточне рішення ухвалюється після колективного обговорення - 11 головних інженерів компанії виробляють спільну позицію з того чи іншого питання.
Дивлячись на те, з яким запалом Дмитро розповідає про свою роботу, розумієш, що, можливо, саме це повне занурення з головою у виробничий процес й було оцінене керівництвом підприємства, яке й доручило молодому інженеру стати на чолі однієї з найважливіших служб «Агрофорту».
На сьогоднішній день кістяк інженерної служби підприємства – фахівці, віком до тридцяти років.
Дмитро Воробчак конролює процес ремонту сільгосптехніки
Дмитро розповідає, що в «Агрофорті» для працівників регулярно проводяться тренінги та семінари. План навчань формується завчасно, обов’язково враховуючи побажання колективу, відшліфовуються робочі моменти. Якщо говорити про практичні навчання для механізаторів, то на таких зустрічах як правило обоворюються теми, що стосуються правильного використання на тій чи іншій техніці шин, акумуляторів, мастил, підшипників.
- Для нас важливо, - наголошує головний інженер, - щоб такі семінари не проводилися для якоїсь відмітки, щоб вони були корисними, тож для цього ми й завчасно залучаємо всіх працівників служби до обговорення тем зустрічей.
Оскільки інженерна служба «Агрофорту» – наймолодша за віком її працівників, то цілком логічно постає питання щодо того, чи є якісь преференції для молодих спеціалістів.
На це Дмитро Воробчак відповідає:
- Не лише молодим спеціалістам, а й всім працівників, які до нас прийшли працювати з інших регіонів, підприємство повністю винаймає житло, до того ж проїзд на роботу теж компенсується або ж паливом, або ж коштами.
«Близько 80 % працівників «Агрофорту» мають вік до 40 років»
Директор «Агрофорту» Андрій Воробчак зауважує, що найбільше молодих кадрів – в інженерній та агрономічній службах.
- Ми маємо різні програми залучення молодих фахівців, одна з яких – стажування випускників вузів, - пояснює директор. - Якщо студенти здібні та мають бажання у нас працювати, ми їх працевлаштовуємо. У перші дні роботи за молодими працівниками, як правило, закріплюється наставник з числа старших колег-фахівців. Загалом наш колектив молодий, адже близько 80 відсотків працівників «Агрофорту» мають вік до 40 років. Якщо люди здібні – вони завжди мають шанс кар’єрного зростання. З «Агрофорту» досить-таки багато фахівців перейшли на вищі посади не лише в межах підприємства, а й всередині компанії. Підприємство стало свого роду кузнею кадрів МХП.
Приміром, колишній головний зоотехнік «Агрофорту» Руслан Казимов обіймає посаду головного спеціаліста тваринництва всієї компанії, а колишній бригадир та керуючий Шпендівським відділком «Агрофорту» Микола Тарасєвич успішно працює головним інженером ТОВ «МХП-Агрокряж», яке веде свою діяльність у Вінницькій та Хмельницькій областях. Та й нинішній директор «Агрофорту» Андрій Воробчак теж зобов’язаний своєму професійному зростанню цьому підприємству. Адже прийшов працювати рядовим інженером і за неповні десять років став його директором.
