28 вересня Кагарлицька громада попрощалася із героєм-захисником Євгенієм Іванченком. Його тіло віднині спочиває в Кагарлику на кладовищі по вулиці Героїв Крут.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Попрощатися із героєм-захисником із Кагарлика люди прийшли до його рідної хати. На подвір'ї – багато похоронних вінків і квітів. Рідні й друзі не ймуть віри, що більше не побачать того, кого так любили за життя. Душу воїна відспівували священники Православної церкви України Юрій Король та Василь Суп.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Кагарличани ставали у коридори Слави й прихиляли коліно у знак шани і вдячності Героєві – воїна проводжають в останню дорогу, з якої не повертаються.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
На кладовищі по вулиці Героїв Крут виступили заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов, начальник Другого відділу Обухівського РТЦК і СП підполковник Володимир Бойко.
Священник Василь Суп сказав: «Важко прощатися. Але важко уявити скорботу материнську, скорботу дружини. І це не можна передати словами. Серце матері розривається, бо її сина вже нема. Нема чоловіка, який ще не встиг нарадуватися своїм сімейним життям.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Не треба казати, що війна десь там - вона і тут, з нами. Тому що ми хоронимо воїна. Дякую матері за сина, не кожна мати витерпить це горе. Велике співчуття усій Кагарлицькій громаді, особливо родині. Нехай всемилосердний Господь дарує воїну Євгенію Царство Боже, щоб він із неба дивився на нас і радів тому, що його смерть недаремна, щоб здобули Перемогу і світ змінився, щоб наша держава стала іншою, щоб наше суспільство було вдячне тим, хто віддав своє життя за Україну. Мир і спокій спочилому рабу божому Євгенію, Царство Небесне і вічний спокій. Пам'ятаймо завдяки кому ми маємо сонце, хто відстоював нашу свободу, хто поклав своє життя за нас із вами».
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Прощальне слово прозвучало і від заступника Кагарлицького міського голови Івана Семцова, який детально зупинився на біографії воїна: «У ці скорботні дні вся велика Кагарлицька громада глибоко сумує і висловлює співчуття родині Євгенія Іванченка. На Кагарличчині день прощання із мужнім воїном оголошено Днем жалоби.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Євгеній Іванченко народився у Кагарлику 23 липня 1986 року. У 1992 році пішов у 1 клас Кагарлицької школи №1. У цьому закладі формувався його характер, зростала патріотична свідомість, міцніла любов до рідного краю. У 2001 році він перейшов на навчання до Кагарлицької школи №3, яку закінчив у 2003 році. Вчителі й шкільні друзі ніколи не забудуть цього життєрадісного, надійного, доброго хлопця. Після шкільної лави Євгеній став студентом Білоцерківського національного аграрного університету. А через рік пішов на строкову службу до ЗСУ. Повернувшись, вступив до Нікопольського економічного університету. Працював на різних посадах у рідному місті та Обухові.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
У перші дні після повномасштабного вторгнення росії в Україну 26 лютого 2022 року Євгеній Іванченко був призваний до лав Збройних Сил України. Старший солдат Євгеній Іванченко служив номером обслуги першого самохідного артилерійського взводу першої самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону в/ч А 4010. У складі цього підрозділу він бив ворога на Донеччині.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Раптова трагічна смерть вирвала його з лав захисників України. Серце воїна спинилося 24 вересня у місті Костянтинівка Донецької області. Героєві було лише 37 років. У Євгенія залишилися дружина Сніжана, мама Любов Іллівна, сестра Анна. Жодними словами не вгамувати пекучий біль та не загояться рани в душі. Нехай опіка Всевишнього, щирі молитви та наші співчуття полегшать гіркоту втрати та родинне горе».
Похорони воїна Євгенія Іванченка
- Громадо, рідні, прийміть співчуття, - звернувся до всіх начальник Другого відділу Обухівського РТЦК і СП підполковник Володимир Бойко, - Велика ціна, яку ми платимо за Перемогу, яку неодмінно здобудемо. Ми переможемо, Женя! Чого ти хотів, ми досягнемо! Вибачте, родино, що не врятували, що не зберегли, що ми не досягли того, про що він мріяв. Земля пухом.
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Побратими, які воювали пліч-о-пліч і з Євгенієм, висловилися, що Євгеній був людиною зі своїми життєвими принципами, а своїм ставленням до рідних, побратимів, до справи, побуту приєднував до себе людей. «Трагічний випадок, який стався 24 вересня, викликав шок – ніхто у підрозділі не міг повірити у це. Ми знаємо, як Євгеній ставився до дружини, матері, сестри. Прохання до всіх у пам'ять про Євгенія всіляко підтримувати їх, тому що їм зараз найважче. Євгеній, ти був справжній воїн, вічна пам'ять тобі».
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Співчуття від колективу, де працював воїн, висловив його представник: «Сьогодні ми проводжаємо в останню путь шанованого всіма нами Євгенія Леонідовича. Для колективу Київського картонно-паперового комбінату, в якому працював Євгеній, - це дійсно непоправна втрата. Весь колектив підприємства, адміністрація, профспілковий комітет розділяють той сум і біль, який вирує у серцях рідних і близьких Євгенія. Низький уклін батькам за гідного сина, щирі співчуття дружині, рідним, близьким, побратимам».
Похорони воїна Євгенія Іванченка
Володимир Бойко вручив дружині воїна Державний Прапор України, яким було покрити труну з його тілом.
Духовий оркестр виконав гімн України.
На честь героя прозвучали три залпи прощального салюту.
