Страшна звістка прийшла на Кагарличчину про загибель на фронті нашого земляка Ігоря Шкребтієнка із села Кадомка. У скорботі вся наша громада, вся Україна, яка втратила ще одного свого мужнього захисника. 30 грудня Героя проводжали в останню путь.
«Ми тільки в пам’ять про Героїв повинні виграти цю війну»
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
У селі Кадомка людно – із Ігорем Шкребтієнком прийшли попрощатися ті, хто вдячний Героєві за те, що тримав для нас небо, всі, хто любив і поважав нашого захисника.
Гілочки сосни та живі квіти на дорозі у грудневий день ведуть до подвір’я солдата. Обабіч доріг аж до самого кладовища - люди на колінах із жовто-блакитними прапорами в руках та на плечах. Здається, ніде не бачили такої великої кількості прапорів, як у Кадомці.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Тіло Героя привозять на подвір’я його дому, саме ж подвір’я тоне у численних похоронних вінках та квітах. Плач матері воїна, як крик зраненого звіра, піднімається до неба. Та ніхто не може стримати сліз і зарадити горю. «Рибка моя, кровиночко, хлопчику мій!..» - розриває вуха і душу материнський крик. Селяни, у яких як горох котяться сльози, навіть не втирають їх. Плачуть військові.
На подвір’ї над закритою труною, покритою жовто-блакитним прапором, моляться священники Православної церкви України – Юрій Литвин, Василь Суп, Богдан Синиця.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Та основна частина молитов священнослужителів відбувається у місцевій святині – стародавній церкві, куди принесли домовину із тілом Героя для відспівування.
Священник Юрій Литвин, чиї проповіді лягають так глибоко у серце, сказав: «Ця святиня, цей духовний храм стояв під час Першої світової війни, Другої світової і вистоїть цю війну. І найбільша, певно, радість для кожного воїна повернутися додому живим. А якщо «на щиті», то щоб повернули тіло до батьків, до тої місцевості, звідки він є. Господь сподобив відспівати Ігоря у цьому святому місці. І на кладовищі – не менш святому місці цього села – ми завжди будемо віддавати йому шану.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Скільки вже крові, страждань, болю і сліз! І найважче буде воювати нашим хлопцям саме зараз. Тому що дуже багато людей зневіряється, дуже багато людей шукає справедливості. А на війні справедливості нема. На війні гинуть найкращі, наймужніші, найдобріші. Бо нема більшого дару, більшої пожертви хто кладе життя за ближнього свого. Ми можемо особисто не знати воїнів, але невдячними їм бути неможливо.
Ми їм завжди повинні бути вдячні. Завдяки їм живі ми і наші діти, завдяки їм цілі наші церкви, завдяки їм ми маємо де спати. І опускати руки, коли пролито стільки крові? Скільки загинуло молодих хлопців, козаків, героїв! Ми тільки в пам’ять про них повинні виграти цю війну. Ми тільки в пам’ять про їхній подвиг повинні доказати, що недаремний був цей подвиг.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Немає слів і не буде, немає нікого, крім Господа, хто б міг підібрати слова родині, до хати яких прийшла така звістка.
Наші воїни будуть причислені до воїнства Господнього там на небесах. А ті люди, які прийшли вбивати, гвалтувати і робити біль нам усім, оці будуть причислені до пекла. Вони ще того не знають і не відчувають. Їм запудрили мізки російська церква і пропагандисти. Але Господа ще ніхто не підкупив і не підкупить. Господа нашого ще ніхто не обманув і обмане. Господь сказав: люди, які поклали душу свою за інших людей – за рідних, чужих, за нас усіх – ці люди зразу будуть у раю.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Від церковної громади, від усього нашого села, від усіх, хто знав невинно вбитого новопредставленого раба божого Ігоря ми можемо йому сказати лише одні слова подяки, любові, жалю, що ми не змогли нічим допомогти, щоб тут не стояти перед його труною. І наша найперша задача – підтримати сім’ю, тому що вони живі люди, їм потрібна наша підтримка. І друга задача – молитися за новопредставленого Ігоря і просити нам усім Перемоги.
Нехай тепер уже наші воїни, які не тут з нами, а там на небесах, боряться і на небесах за нас і за нашу Україну. Бо вона того варта. Бо вона залита кров’ю мучеників.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
На третій день Різдва ми були у Києво-Печерській лаврі, молився за новопредставленого Ігоря разом з блаженнішим митрополитом Епіфанієм на літургії. І блаженніший у день мученика Стефана сказав такі слова, що наші воїни – це є теж мученики. І наші воїни, так само як мученик Стефан і всі інші мученики, будуть причислені до лику святих. Тому що вони постраждали за нас, за Батьківщину, за Україну.
Вічная пам’ять Герою Ігорю, який прославився своєю мужністю і поклав свою душу за нас, за наше село. Вічна пам’ять воїнам Ігорю і Костянтину з нашого села. І скільки цій церкві написано стояти, стільки завжди будемо згадувати оці святі імена. Знову на наших серцях з’явився черговий шрам від чергової страшної смерті».
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Пішов на фронт добровольцем
Шкребтієнко Ігор Володимирович народився 17 березня 1983 року в м. Києві, там і пройшло його раннє дитинство. Згодом із мамою переїхали в село Кадомка. Тут Ігор відвідував дитячий садок, навчався в місцевій школі, яку успішно закінчив у 1998 році. Продовжив навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. У 2002 році після закінчення військового ліцею був призваний до Збройних Сил України, проходив військову службу на Львівщині.
Після строкової служби працював у м. Києві на станції технічного обслуговування механіком та автомаляром. Завжди був на гарному рахунку в колективі, відповідально ставився до дорученої справи. Був щирим, доброзичливим, готовим прийти на допомогу.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Із 2015 року Ігор брав участь в антитерористичній операції на сході країни, боронячи територіальну цілісність і незалежність держави, за що був нагороджений медалями як учасник АТО. Із ратної служби повернувся в 2016 році, продовжив працювати на СТО в м. Києві.
З початку повномасштабного вторгнення 26 лютого 2022 року пішов на фронт добровольцем, захищаючи рідну Україну.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Воював у складі одного з відділень ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7040 у званні сержанта, командира відділення.
За мужність і військову доблесть, проявлені при захисті Вітчизни, 6 червня 2023 року нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандуючого Збройних Сил України Валерія Залужного «Золотий Хрест».
Виконуючи військовий обов’язок, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України, Ігор Шкребтієнко героїчно загинув 25 грудня 2023 року в районі села Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
День похорону Героя оголошено на Кагарличчині Днем жалоби. Уся велика громада нашого краю висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
Призначення людини на землі – возродитися в любові
Остання дорога Героя веде на місцевий цвинтар: «кача» рве серце усіх, хто йде у похоронній процесії. Біля холодної ями люди прощаються із Героєм-земляком востаннє.
«Наш земляк загинув смертю хоробрих, захищаючи рідну землю, і було йому всього 40 років… Попереду в нього були великі життєві плани, він ще не встиг одружитися.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
За невимовний біль, за цю тяжку втрату стократно відплатять бойові побратими Героя, а Перемога над російськими окупантами обов’язково настане і прийде мир на нашу багатостраждальну землю.
Воїн поліг 25 грудня – в день Різдва Христового, тож наш Господь узяв його до свого небесного воїнства», - сказав заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов.
Зворушливим був виступ побратима Ігоря. Він сказав, що важко прощатися із побратимами. І що сонце, яке так світило сьогодні, не що інше, як сяюча посмішка Ігоря. Ігор гідно ніс службу і виконував бойові завдання. Він ніколи не казав «ні», ніколи не боявся, він завжди ішов лише вперед.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Військовий капелан 112 бригади прочитав молитву над домовиною Ігоря і звернувся до присутніх: «Дорога мала і велика родино! (малою родиною отець Роман назвав сім’ю та односельчан, а великою – військову бригаду). Ми на цвинтарі, щоб провести ще одного справжнього Героя, провести до Бога. Ми не можемо опустити своїх рук. Бо як ми їх опустимо, вся Україна зникне. Зникне як нація. Зникне як те Боже благословіння. З одного боку – біль, з іншого – величезна гордість через те, що ми маємо таких синів, гордість через весь наш народ.
Сьогодні, рухаючись у цій траурній процесії, я віддаю шану кожній людині, яка стояла на колінах для того, щоб провести Героя до Бога. Адже він є Воїном Світла, воїном того добра, заради якого ми боремося, заради того, аби у нас зростали діти, щоб вони народжувалися, заради того, щоб у нас настав мир. Кожний із військовослужбовців є тим світлом.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Боронити землю – складний шлях, але він є крайньою необхідністю: які часи, такі й засоби. І нам доводиться вирушати туди для того, щоб тут був мир. Дуже важливо, щоб ті, хто знаходиться тут, пам’ятали про те, що потрібно підтримувати родину, і щоб розуміли, яку величезну ціну нам доводиться платити, щоб ми мали наше існування.
Ми не боремося тільки за нас. Ми боронимо і далі, бо ворог великий і страшний, як та ракова пухлина, яку ми пустили до себе. Щоб ніхто не казав у своєму житті «какая разніца». Щоб усі ми розуміли, що ось ця війна є, можливо, частково недбалістю нашого народу. І сторічні храми, і багато духовного знаходиться у наших серцях і в наших душах. І дуже важливо, щоб ми про це дбали, щоб ми пам’ятали про Ігоря, адже він іде до Бога. Найбільша міра любові – коли людина віддає життя за ближніх своїх. Тому маємо бути достойними для того, щоб нести подальше своє життя.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Насправді пан Ігор є чудо Боже. І від нас залежить, чи ми є чудом Божим. Адже часом передача, яка іде на фронт, врятує бійцю життя. Для нужденних ви можете бути чудом. Від вас залежить, чи будете ви святими, чи станете ви тим вогником, який буде виганяти всяку нечистоту з нашої землі. А починати потрібно із себе. Тому і сьогодні, коли ми прощаємося, перш за все маємо пам’ятати ту любов, яку мав Ігор, яку має наше українське військо. Для того, щоб оцінити ціну неоціненного, для того, щоб наслідувати Бога і Христа, для того, щоб у нас якомога швидше настав мир. Адже призначення на землі в людини полягає в одному-єдиному – возродитися в любові. Пам’ятайте: віра без діл мертва. Будьте ж такими гарячими і світлими».
Матері Героя від імені командира та всього особового складу 112 бригади вручили Пам’ятну відзнаку. «Ігор залишається пліч-опліч в строю», - оголосив побратим.
Похорони загиблого воїна Ігоря Шкребтієнка
Також матері воїна начальник Другого відділу Обухівського РТЦК та СП підполковник Володимир Бойко вручив Прапор України, яким було покрито домовину її сина.
Труну з тілом солдата передали землі, прозвучав військовий салют. Духовий оркестр виконав Гімн України.
