З початком неоголошеної війни росії проти України у 2014 році, в нашій державі набув широкого розмаху волонтерський рух. Не залишилася осторонь від підтримки фронту, прифронтових зон та ВПО і Кагарличчина. З моменту повномасштабного вторгнення волонтерство перейшло на новий рівень - як якісно, так і кількісно. Масово осередками волонтерського руху в Кагарлику та селах громади стали й заклади культури та освіти. Про роботу таких осередків ми й розкажемо у серії публікацій на КагарликCity, об'єднавши їх в спецтему. Перша публікація - про волонтерську діяльність в Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля, про що нам розповіли його працівники.
Волонтерська діяльність Кагарлицького міського центру культури та дозвілля
Вранці 24 лютого 2022 року, коли мирне небо над нашим містом і всією Україною ще не віщувало біди, люди прокинулися від незвичних звуків - звуків вибухів. Того дня життя кожного з нас змінилося. У вікна будинків постукала війна, і разом з нею – необхідність бути готовим до найгіршого.
Налагодили сповіщення про загрози
До цього моменту в Кагарлику сирену на будівлі телекому вмикали лише для перевірки та під час навчань із цивільної оборони. Місцеві жителі не знали, що таке сирени, які попереджають про небезпеку з неба. Але в той день в один момент це стало реальністю.
Місто, яке звикло до тиші і спокою, раптом зрозуміло, що захист потребує нових засобів. Тож, було прийняте нагальне рішення змонтувати власними силами та запустити систему сповіщення. Уже в перший день було організовано цілодобове чергування в МЦКД, а з колонок на закладі залунали сигнали і повідомлення, які закликали людей шукати прихисток від загроз із неба.
Точка опори в МЦКД
У цей складний час, коли безпека країни стала пріоритетом для кожного, виникла потреба в підтримці не лише військових на передовій, а й тих, хто захищає нашу громаду тут, у тилу. Одним із таких місць стала кухня для учасників територіальної оборони Кагарличчини у приміщенні міського центру культури і дозвілля. Також тут було організовано пункт прийому та видачі гуманітарної допомоги як внутрішньо переміщеним особам, так і військовослужбовцям, учасникам ТрО. Очолила пункт начальниця відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко.
Спонтанна ідея переросла у велику спільну справу
Ідея ж створити кухню виникла у жінок спонтанно — просто зібратись разом і зробити те, що вміли в таких обставинах робити найкраще: готувати їжу. Але тоді це стало чимось більшим. Це була маленька місія, і, одночасно, великий внесок в загальну справу оборони.
Власне, одна з перших хто привіз гарячу готову страву (котлети) до МЦКД для ТРО була підприємець Світлана Тесленко, а через годину принесла 10-літрову каструлю свіжозвареної гречаної каші пані Людмила з піцерії «Мандарин»... Тоді і виникла ідея готувати страви власноруч та доставляти їх на блокпости нашим захисникам.
У перші дні організаторам кухні було нелегко: збирали продукти, шукали необхідні інгредієнти... А 27 лютого на сторінці Кагарлицького МЦКД у Facebook з’явився пост про потребу в продуктах та речах першої потреби. Місцеві жителі дуже активно і серйозно поставилися до збору продуктів, які довго не псуються (крупи, консервація, тушонка, цукор, чай, кава, заморозка та інше). А жінки, які працювали на кухні, готували з того, що мали, обмінювалися рецептами, підтримували одне одного. Важко передати словами той дух єдності й турботи, що панував на кухні. Кожна страва, приготована там, була як лист з дому, що передавав частинку тепла, любові і надії в нашу Перемогу.
З часом, працівниці кухні та їхні помічниці і помічники стали цілою командою. Кухня стала місцем зустрічей, де не лише готували їжу, а й підтримували одне одного словом, обіймами. Тут народжувалися історії — про втрати і перемоги, про родини, які чекають вдома, про майбутнє, яке неодмінно настане після нашої Перемоги.
Підтримка від бізнесу, влади і громади
В облаштуванні комфортних умов для приготування їжі надали величезну підтримку друзі працівниць і працівників кухні та волонтери: електроплиту з духовкою - Андрій Кірієнко, газовий таганок - Ольга Звягінцева, електроплиту - Наталія Сачок, посуд - магазин «ЗЕБРА», електродуховку - Олег Баляс, морозильну камеру - Дмитро Шевченко.
Вагомо посприяв у підтримці (за що йому усі, хто там працював, дуже вдячні) міський голова Олександр Панюта. Впродовж кількох днів для кухні було придбано: холодильник, морозильну камеру, електром’ясорубку, кондитерський міксер, засоби, які були так необхідні для приготування їжі.
Забезпечували продуктами та засобами гігієни кухню: ПрАТ «Кагма»; птахофабрика «Ясенсвіт»; фермерське господарство «Широкоступ»; ПП Євген Вітенко; ТОВ «Дан Фарм»; ПП Вадим Семенчук; пекарня ПП Рита Касем; жителька с. Халча Галина Германенко; житель Кагарлика Арам Габріелян; ПП Едік Нурієв; ПП Світлана Івченко; ПП Євген Гриценко; магазин «Єва»; ПП Ірина Рогоза. І ще дуже багато не байдужих жителів громади, які варили вареники, пекли пиріжки, приносили готові смаколики.
Смачно, як вдома
Кухня забезпечувала бійців ТРО регулярним гарячим харчуванням, що було важливою складовою їхньої боєздатності та морального духу. Готували і формували продуктові пакети та речі першої потреби для учасників територіальної оборони, які чергували на блокпостах на території Кагарлика та окремих сіл громади, на той час це було близько 200 осіб. А паралельно з цим, на місці, працювала імпровізована їдальня з гарячими обідами для волонтерів з РЦ «Я - Легенда» (близько 15 осіб), які допомагали наповнювати мішки з піском для укріплень, для працівників штабу ТрО (до 8 осіб), водіїв які привозили гуманітарну допомогу. Було навіть декілька випадків, коли неподалік МЦКД ламався транспорт, що рухався по трасі через Кагарлик, і тут давали прихисток і харчування його водіям. Один з чоловіків через декілька тижнів знову проїжджав через наше місто і заніс працівницям кухні коробку цукерок, подякував, що нагодували і не відвернулися. «Це було смачно, як вдома», - наголосив водій.
Продуктів завжди вистачало. Тож готували по декілька страв на день.
Розпочинався робочий день на кухні о 6-й ранку з доставки продуктів, а працювали до вечірньої розвозки їжі о 20:00–21:00.
Спочатку працював своїми силами колектив МЦКД: директор Володимир Копильний, заступниця директора Катерина Кучеренко, костюмерка Валентина Гриценко, технічний персонал: Лідія Єськова та Любов Цимбал. А вже за пару днів приєдналася дружина директора Альона Копильна, яка в свій час працювала на професійній кухні і годувала відвідувачів ресторану. До процесу долучилися і працівниці Центральної бібліотеки та філії № 1 Бібліотеки для дітей: Тетяна Гриценко, Марина Волошин, Ніна Осмалена, Тетяна Владімірова, Олена Шевченко, Тетяна Згурська, Алла Лазоренко, Надія Торохтій, Олена Костенко, начальниця служби у справах дітей та сім’ї Обухівської РДА Ірина Василюк, працівниця архіву Обухівської РДА Наталія Хайрулліна, головна бухгалтерка відділу культури Кагарлицької міської ради Віта Барановська. А також усі небайдужі жителі, які бажали допомогти у цій справі.
У кожного з працівників кухні були свої завдання, свої функції. Але коли комусь потрібна була допомога - туди кидалися всі. Наприклад, коли привозили продукти, або було потрібно завантажити автомобіль з обідами, або розвантажити автомобіль з гуманітарною допомогою, навіть почистити мішок картоплі тощо. Загалом, була дуже чітка організація праці і всі обов’язки чітко розподілені.
Працювали всі, злагоджено і швидко. І робили це не тому, що мусили, а тому, що відчували поклик у серці та вірили - разом ми сила, разом ми переможемо.
