12 квітня 2025 року газеті «Вісник Кагарличчини» виповнилося 95 років — значний і почесний ювілей.
Упродовж своєї історії видання завжди залишалося близьким до людей, відображаючи життя Кагарличчини: її мешканців, події та зміни. Публікації газети стали хронікою поколінь, за якими можна дослідити історію сіл, хуторів і міст регіону, що входили до складу Кагарлицького району, а нині — до об’єднаної територіальної громади.
Сьогодні редакція продовжує свою місію, акцентуючи увагу на підтримці захисників України, волонтерстві, благодійності та патріотичному вихованні. Значне місце займають матеріали, присвячені аграрному сектору, підприємництву, охороні здоров’я, освіті, культурі, соціальним питанням і боротьбі з дезінформацією.
Газета була заснована 12 квітня 1930 року під назвою «Голос колективіста». Її першим редактором став офіцер Юхим Тодосійович Бишовий.
За свою історію видання змінювало назву дев’ять разів, серед яких «Голос колективіста» (1930–32 рр.), «За суцільну колективізацію» (1932–38 рр.), «Будівник соціалізму» (1938–39 рр.), «Колгоспна правда» (1944–45 рр.), «Червона нива» (1945–47 рр.), «Колгоспне слово» (1947–62 рр.), «Будівник комунізму» (1962–91 рр.), «Кагарлицькі вісті» (1991–2000 рр.), доки не стало «Вісником Кагарличчини» у 2001 році.
Редакцію протягом років очолювали 20 редакторів, кожен із яких залишив свій слід у історії газети. Це: Ю. Бишовий, Т. Воронецький, В. Павленко, Ф. Середа, І. Потеря, П. Проданюк, О. Андрієвський, Г. Тимошівська, Я. Полулях, О. Костенко, Ф. Машовець, І. Гусячий, М. Тригуб, Г. Піхало, П. Романіка, М. Горбач, П. Малєєв, Т. Пальонко, С. Михайловський, В. Владіміров.
Важливо згадати й ветеранів журналістської та редакційно-видавничої справи, чий внесок у створення газети був значним, навіть якщо їх імена не з’являлися на шпальтах видання: Станіслава Михайловича Михайловського, Ніну Федорівну Шульгу, Павла Терентійовича Малєєва, Олексія Миколайовича Шульгу, Катерину Петрівну Вовк, Марію Олексіївну Загорулько та Олександру Сергіївну Авуєву. Значний вклад у розвиток видання зробили Надія Миколаївна Предченко, Олексій Вячеславович Адаменко, Наталія Анатоліївна Кравець, Людмила Іванівна Добровольська.
На жаль, немає з нами Миколи Андрійовича Горбача, Василя Федоровича Чередника та Володимира Леонтійовича Присяжнюка.
Нині ж редакційний колектив — Валентин Владіміров та Леся Кармазин.
Сьогодні газета продовжує своє служіння людям, публікуючи актуальні матеріали, що відображають життя громади та країни.
Її сторінки — це історія, що триває.
