Добра звістка — 5 березня 2026 року, після понад двох років неволі, додому повернувся наш земляк Володимир Чабан із села Стайки Ржищівської громади.
Два роки і п'ятнадцять днів. Саме стільки часу минуло відтоді, як 18 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки Донецької області Володимир потрапив у російський полон. Два роки і п'ятнадцять днів рідні чекали, молилися і вірили. І ця віра виявилася недаремною.
Володимир Чабан до російського полону
У ході 73-го обміну полоненими, що відбувся 5–6 березня 2026 року у форматі «200 на 200», разом із двома сотнями інших українських захисників на рідну землю повернувся наш земляк солдат Володимир Чабан зі Стайок.
Захищав рідний край на Донеччині
Володимир Чабан народився 2 квітня 1971 року. Виріс у Стайках, навчався у місцевій середній школі. Тут — його коріння, його дім, його рідні й друзі, яких і пішов захищати від рашистів.
15 жовтня 2023 року Володимир був мобілізований до лав Збройних Сил України. Підготовку пройшов у Білій Церкві, після чого вирушив на фронт — стрільцем 2-го батальйону 110-ї окремої механізованої бригади (військова частина А4007).
Менш ніж через чотири місяці після мобілізації — у лютому 2024-го — під час одного з бойових завдань під Авдіївкою на Донеччині він потрапив у полон.
«Ми щодня молилися і вірили»
Вдома на нього чекали сестра Валентина, племінники, племінниці, зяті. Чекали зі сльозами і молитвою, із тривогою і надією.
— Для нашої родини цей час був дуже важким. Ми щодня молилися і вірили, що він живий і повернеться додому, — розповідає сестра Володимира Валентина Мушта. — Коли я почула по телефону його слова: «Привіт, сестро… Я повернувся» — це був найщасливіший момент за весь цей час. Ми чекали його більше двох років і нарешті дочекалися. Найголовніше — що він живий і знову з нами.
Мріяв повернутися до дня народження
В полоні, Володимир плекав одну особливу мрію: повернутися додому ще до свого ювілею. 2 квітня йому виповниться 55 років. Для нього було надзвичайно важливо зустріти цю дату на волі — на рідній землі, поруч із близькими людьми.
Ця мрія здійснилася. За двадцять шість днів до ювілею він уже вдома.
Рідні та односельці характеризують Володимира Чабана як доброго, сміливого і дуже працьовитого чоловіка, на повернення якого чекала вся громада.
Він повернувся. І це — головне
Авдіївка, полон, два роки невідомості — і все ж таки повернення. Повернення до Стайок, до сестри, до рідного подвір'я.
Попереду в Володимира — відновлення, реабілітація, відпочинок і довгоочікуваний ювілей у колі сім'ї. А ще — весна на рідній землі, якої він так довго чекав.
Вітаємо Володимира з поверненням. І зичимо — здоров'я, миру і тепла поруч із рідними.
Слава Україні! Додому повертаються герої!
