Практично у всіх школах Кагарлицького району учнів почали харчувати з перших днів навчального року. Не працювали лише ідальні у Слободі та Горохуватці. Із першого жовтня запрацювала шкільна їдальня і у навчальному закладі села Слобода.
Кадри не йдуть у село
А вчасно її не відкрили через відсутність кухарів, - розповідає Віталій М’сніковг, голова правління Кагарлицького районного споживчого товариства, працівники власного господарства із заготівлі, переробки та громадського харчування якого здійснюють харчування школярів. - Сьогодні знайти відповідного фахівця - проблема, яка з кожним роком ускладнюється. Це пояснюється низькою зарплатою. Низька зарплата - немає бажаючих працювати. Хоча ми в цьому плані дотримуємося законодавства. Розраховуємося з людьми вчасно і в повному обсязі. Але ж не всі про це знають. Тому по селах і виникають подібні кадрові проблеми, які, на жаль, доводиться вирішувати керівнику райСТ.
Віталій М’ясніков зазначив, що харчування дітей в школах - справа надзвичайно відповідальна і копітка. У Миронівці, наприклад, районний бюджет дозволяє не тільки безкоштовно харчувати дітей молодших класів, а й утримувати кухарів при районному відділі освіти. При цьому не обмежувати ціну обідів, що приваблює займатися цією справою багатьох підприємців.
У Кагарлицькому районі таких можливостей немає. Тому і в тендері за право харчувати школярів в цьому році було всього два претенденти. Виграло його власне господарство по заготівлі, переробці та громадському харчуванню Кагарлицького райСТ, яке з нового навчального року обслуговує 12 шкіл. Харчуємо ми 1520 школярів. Не працювали їдальні тільки у вже згадуваній Слободі, а ще у Горохуватці.
Одні допомагають, інші - ігнорують
Варто згадати згадати і про здорожчання продуктів харчування. Якщо торік кілограм картоплі можна було купити за 5 грн, то нинішня її ціна складає 14, цибуля була по 6 грн, нині - по 7, морква - відповідно піднялася в ціні від 5 до 7 грн.
“Але при цьому ціну на наші обіди в школах у порівнянні до минулого року ми підняли лише на 1 грн і довели її до 26 грн. Гадаю, що це цілком доступна їх вартість і для батьків, і для сільських рад, які співфінансують даний проєкт. Аналогічний обід у кафе чи ресторані обійшовся б до сотні гривень”- констатує Віталій М’ясніков.
Ще одне моє зауваження керівника Кагарлицького райСТ стосується голів сіл. “Хотілося б, щоб всі вони разом з нами розділили відповідальність за належну організацію харчування дітей у школах, - зазначає він. - Як це робить, зокрема, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта. На добре слово заслуговує також голова Буртів Олександр Драган, який на наше прохання придбав у шкільну їдальню холодильник. Важко зрозуміти у цьому плані позицію голови громади Мирівки і депутатів цієї сільської ради. Це єдина рада, яка відмовилася від співфінансування харчування дітей у сільській школі.
Віталій М’ясніков розповідає, що здешевити ж ціну харчування допомагають благодійники із числа аграріїв і підприємців Кагарлицького району. Так, ПП “Вітенко” безкоштовно влітку дав нам чорну смородину, яку ми заморозили, і використовуємо для приготування компотів. Він же допоміг морквою. Із СК “Агробізнес” дешевше постачають буряк, моркву і картоплю. Із власного господарства завозить нам овочеву продукцію підприємець Максим Воловенко, а із оптових ринків Києва дешевші овочі постачає Микола Семенець. Дешевше від ринкової ціни обіцяє продавати нам картоплю ФГ “Лорак” Павла Кушніра.
