Як відомо, у Кагарлику планується відкрити підприємство по переробці курятини. Питання його відкриття неодноразово розглядалося на сесії міської ради, але так і залишається невирішеним. На діючі птахофабрики їздили делегації з міста, але й після цього у даному питанні нічого не прояснилося. Жителів міста найбільше непокоїть те, що переробне підприємство принесе з собою й екологічні проблеми. Це - забруднення прилеглих територій відходами переробки птиці, пометом, дефіцит водних ресурсів і т. п. Саме з метою прийняти вірне рішення щодо відкриття у місті вищеназваного підприємства, міська рада у останній день жовтня організувала поїздку ще однієї делегації кагарличан на подібне виробництво. У неї ввійшли переважно представники громадськості, в тому числі з території Кагарлик-2, де на базі колишньої міжрайбази й намічається спорудження нового підприємства. А кінцевим пунктом поїздки було визначено ПрАТ “Зернопродукт МХП” у Гайсинському районі Вінницької області, яке очолює наш земляк і наш депутат районної ради Володимир Онука.
"Хочу показати вам, яким має бути виробництво"
Володимир Володимирович прийняв нас у своєму офісі в містечку обласного підпорядкування Ладижин, де, власне, й презентував підприємство та висловив свою позицію щодо відкриття у Кагарлику переробного підприємства.
- Більшість із нас хоче дешевого і смачного м’яса, але при цьому не хоче тримати корів, свиней, птицю, - зауважив він. - Бо це неприємні запахи, гній, послід і т. д. Але без тварин і птиці не буде й м’яса. На виробництві життя тримається. Це - істина, яка відома кожному. Тому в Кагарлику і районі треба будувати нові підприємства, шукати і залучати нових інвесторів. Це - однозначно. Інша справа - яких.
Далі Онука відзначив, що фірма “Ясен світ”, яка планує будівництво переробки птиці в Кагарлику, не є конкурентом агрохолдингу МХП. Адже МХП займається вирощуванням бройлерів з наступною переробкою, а на Кагарлицькому підприємстві планується забій дорослих курей, які віднеслися, із Васильківської птахофабрики. “Тому я не буду агітувати вас “за” чи “проти” нового підприємства у Кагарлику, - підкреслив він, - а просто хочу показати вам, яким має бути таке виробництво з огляду на дотримання ним санітарних, екологічних та інших норм законодавства”.
Все переробляється, включаючи пір’я і нутрощі птиці
Після цього Володимир Володимирович запросив гостей пересісти у автобус свого підприємства і в якості гіда провів екскурсію по найважливіших ділянках виробництва.
ПрАТ “Зернопродукт МХП” орендує близько 90 тисяч гектарів землі у Вінницькій, Житомирській та Черкаській областях. Вирощує зернові і технічні культури, урожай яких у 500 тис. тонн зберігається і переробляється на своєму елеваторі. Після просушки зерно кукурудзи зберігається під спеціальною плівкою у довжелезних кагатах, а із соняшнику одержують олію на продаж та шрот для годівлі птиці.
До розмови приєднався Олександр Зеленський, директор Філії «Переробний комплекс» «Вінницької птахофабрики», який розповів про особливості функціонування птахофабрики. «Вирощування бройлерів здійснюється на вісімнадцяти майданчиках, кожен з яких являє собою бригаду із 38 пташників.
Майданчики розташовані на орендованих МХП землях, по різних населених пунктах, але до кожного з них компанією прокладено бетонні дороги, які проходять за межами сіл, щоб не створювати селянам незручності. Прокладено 50 км таких доріг при вартості одного кілометра у 20 млн грн.
Вирощені до необхідного віку бройлери транспортуються спеціалізованим транспортом на Переробний комплекс «Вінницької птахофабрики». Це - найбільша за обсягами виробництва фабрика в Європі і третя - в світі. Вона працює цілодобово і цілорічно, причому - без відходів. Все тут переробляється, включаючи пір’я і нутрощі птиці. Всі цехи та обладнання щоденно миються і дезінфікуються. Щодоби фабрика споживає в середньому 9 тисяч тонн води, яка насосною станцією подається із Бугу. Відпрацьована вода надходить на біологічні очисні споруди фабрики, які представляють собою систему послідовних етапів фізичної та біологічної очистки на найсучаснішому обладнанні за спеціально розробленими технологіями. Результатом такої очистки є чиста вода, якість якої підтверджується результатами лабораторних досліджень. Після завершення усіх етапів очистки та контролю вода повертається в Буг». Ще одну проблему птахофабрик послід - у холдингу також успішно вирішено. Тут побудовано першу і будується друга лінія біогазового комплексу, теж, до речі, найбільшого в Європі. Із птахофабрик сюди щоденно завозиться 500 тонн курячого посліду, із якого у спеціальних резервуарах за допомогою бактерій отримують метан. Газ конденсується у спеціальних оболонках, звідки надходить на генератори. А вже там переробляється у електроенергію, частину якої підприємство продає.
Всі виробничі потужності МХП побудовані не ближче кілометра до населених пунктів, хоча навіть біля очисних споруд не відчувається характерного запаху. І скрізь - чистота, порядок.
Cтворено 3 тисячі робочих місць при середній зарплаті у 30-50 тис. грн
А тепер про те, що одержало місто і села окремих районів області, де господарює МХП.
Раніше Ладижин представляв собою містечко, із якого виїжджала молодь. Гарний будинок тут можна було купити за 5 тис. доларів. На сьогодні тут найбільший дохід на душу населення в Україні, найгірше житло коштує не менше 15 тис. доларів, успішно вирішуються соціальні питання. В тому числі - утеплення будинків, будівництво доріг, закладено прекрасний парк. У виграші - і села, де розташовані філії «Зернопродукту МХП». Там за кошти підприємства проводяться водопроводи, будуються і утримуються школи, дитсадки, вирішуються всі нагальні проблеми. А головне - створено більше двох тисяч робочих місць при середній зарплаті у 30-50 тисяч грн. У період збирання врожаю окремі механізатори одержують і по 100 тисяч грн.
Делегація кагарличан побувала у Краснопільській об’єднаній територіальній громаді, де на руїнах колишнього дитячого садка з допомогою Зернопродукту МХП облаштовано адміністративне приміщення сільської ради з центром надання 160 адміністративних послуг. Тут напряму працюють з департаментами і міністерствами, заробляють і рахують кожну бюджетну копійку для загального блага.
Інвестор має бути вигідним громаді
Прощаючись, Володимир Онука побажав кагарличанам не поспішати з прийняттям рішення по потенційному інвестору. Треба, щоб фахівці вивчили технологію виробництва, ознайомилися з проєктною документацією, переконалися у вигодах співробітництва для міста і його людей. Підказку у цьому вони одержали.
