Колодій, Колодка, Колодки, Масляниця, Масляна, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» - це - різні назви давнього свята зустрічі весни, котре припадає щороку на різні дати, в залежності від того, на який день випадає Великдень.
Кагарлик.City попросив Людмилу Карпенко, виконуючу обов’язки директора Ржищівського археолого-краєзнавчого музею розповісти, як зустрічали прихід весни в наших краях у різні історичні періоди.
-Мабуть, саме трипільці започаткували основи українського світогляду та ті космогонічні моделі, які досі зустрічаються в українських народних обрядах, колядках, казках, звичаях і традиціях, - розповідає пані Людмила. - Можна сказати, що трипільці були, фактично, творцями дохристиянського світогляду українців.
Діти отримують випічку у вигляді пташечок
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. У народі вважають, що за цей час повинна прокинутися вся природа після зимової сплячки. В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.
Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Описані ритуали в’язання Колодки-матері, що не оженила сина чи не віддала заміж дочку впродовж останніх м’ясниць, нежонатим парубкам, що платять дівчатам викуп за колодку грішми чи подарунками.
За часів Київської русі проводилися грандіозні народні гуляння, які супроводжувалися танцями, піснями, хороводами, спалюванням солом’яного опудала – символа зими, частуванням різноманітними смаколиками. Головна, ритуальна їжа цього дня – це вареники з сиром і сметаною, гречані млинці.
Наступні обрядодії, що символізують зустріч весни пов’язують із зустріччю птахів, як раніше казали “птахи обертаються з вирію». Коли летять дикі гуси, а діти побачать їх, то гукають «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло”.
Багато вірувань в українців, пов’язаних із птахами Якщо дівчина побачить вперше на весні бусола літаючим, то це знак, що все літо буде веселитися.
Маленькі учасники обряду зустрічі весни
9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію. За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок птахів. До цього часу зберігся весняний обряд - закликання весни піснями, хороводами, іграми. У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці. Випікається весняне печиво у вигляді пташок-«жайворонків», голубків, які роздавали дітям. Першого березня за старим стилем, 14 за новим - день преподобної мучениці Євдокії (в народі Явдохи) зустрічали ластівок. Якщо побачиш ластівку, треба було взяти жменю землі, підкинути і казати “на тобі ластівко на гніздо», так швидше весна прийде.
У нас в Ржищівському археолого-краєзнавчому музеї впродовж трьох останніх років впроваджено проєкт «Народні свята річного циклу». Впродовж року ми проводимо заходи з давніми обрядодіями до яких залучаємо різнопланову аудиторію. Стосується це й обрядів зустрічі весни.
