Що може бути кращим за пікнік, влаштований на природі із сім’єю, кумами чи друзями?
Що може бути смачніше за запечене на вогнищі м’ясо із запахом диму, свіжими овочами, наваристу рибну юшку і запашну каву на березі водойми? Після чого пограти з дітьми у бадмінтон і побуцати м’яча, закинути в озеро вудку. А потім ще й влаштувати фотосесію. І щоб місце було красивим.
Кагарлик.City пропонує вам добірку місць, де найкраще відпочивати і влаштовувати фотосесію.
Слобода: місце краси і порядку
Село Слобода на Кагарличчині завжди було чи не найчистішим у районі. В’їжджаючи, відразу відчувалося, що живуть там працьовиті люди, які будь-яке місце і будь-яку справу доведуть до ладу. Подвір’я господарів потопають у квітах, виметені дороги, побілені дерева вказують на трудолюбиву вдачу місцевих жителів. Чудова природа, ставки і людські руки роблять село маленьким раєм на землі. Часто тут влаштовують фотосесії. Локацій вистачає: пшеничні та соняшникові поля, красиві ставки і природа навколо них, церква.
Кадомка: не столична суєта
Події села у Кадомці часто відзначають усією громадою на березі ставу. Тут справді дуже красиво. Та й на самоті хочеться сидіти на березі, дивитися на воду, закинувши вудку, а то й просто так. Повний релакс. Це вам не столична суєта, як у вулику із бджолами. Ще у селі діє старовинна церква, якій більше 200 років.
Шубівка: лебединий край
Фото з лебедями у Шубівці, яких тут по водному дзеркалу цього року стало близько 70, не робив тільки лінивий. Гордих птахів люди люблять і підгодовують. Тому тут часто можна побачити і дорослих, і дітей з хлібом у руках. Чому їх прилітає сюди все більше і більше? Місцеві жителі пов’язують це з відкриттям церкви.
Колись у Шубівці церкву було зруйновано. Лебеді, як розповідають місцеві, покинули село і більше не поверталися. На місці зруйнованої церкви вже давно побудували дитячий садок. А лебеді почали масово повертатися у село, коли побудували нову церкву – відкрили її у 2016-у.
Ржищів: величний Дніпро і схили
Ржищівським Липкам годі шукати конкуренції. Краєвид тут настільки захоплює, що не хочеш ні шашликів, ні юшки – ти стоїш заворожений місцевою красою. Навколишня природа надихає. І розумієш: творчі люди Ржищева мають де черпати натхнення і дарувати світові свої шедеври.
Балико-Щучинка: історичне місце героїв
Класичним місцем для фотозйомки залишається Балико-Щучинка. Молодята за традицією покладають квіти до ансамблю пам’ятників воїнам Букринського плацдарму. І поряд, де є гарні насадження та валуни, фотографуються.
Дерев’яні сходи нині потребують ремонту. Територія цього пам’ятного місця загалом доглянута, історією минулих часів цікавляться як українці, так і люди інших держав, відвідуючи Балико-Щучинську землю і національний музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм».
В Уляники – за цілющою водою
Колись Уляники називалися Гуляниками, бо у цьому селі люди гарно вміли гуляти.
Тут є джерело із цілющою водою, куди приходять та приїжджають із банками, пляшками та каністрами, напитись води і побродити босоніж по шовковій траві.
Бурти: село працьовитих людей і гарних локацій
Село Бурти має цікаву історію, яка сягає у далеку глибину віків. Починаючи з незапам’ятних часів, на сухих, вкритих дрімучим лісом, горбах вздовж русла річки селились люди. Десятки поколінь виросло у тих місцях. Обличчя села, його околиці зазнали суттєвих змін за довгий історичний період. Звідки ж пішла назва Бурти?
- Бурта, бурт, кагат – велика купа переважно сільськогосподарської культури, що укладена на землю або в невеликий котлован, укритий соломою і землею. Ось таким є пояснення терміну, - розповідає місцева жителька, керівник музею Наталія Побочій. – Старожили села пов’язують назву із купами буряків, які складалися в кагати, або від назви роду занять, пов’язаних із «буртівлею», «буртуванням».
А щоб познайомитися із легендою, яка пов’язана з історією виникнення першої назви села і побачити його красу сьогодні – Бурти треба відвідати: з теплом у серці, повагою до трударів села і чистотою, залишеною після свого відпочинку.
Великі Пріцьки: польові квіти і музей
Село з такою багатьом дивною назвою на Кагарличчині має свою історію і неабияку красу. Горби з дикими травами та польовими квітами, блакитноокі ставки забути неможливо, хто хоч раз тут побував. У селі працює чудовий музей, де ви дізнаєтеся багато цікавого про стародавні часи Великих Пріцьок, побут, і, власне, цікаву легенду про саму назву села.
Бендюгівка: місце спокою
Заховатися від суєти і залишитися наодинці із своїми думками можна у віддаленому від міста селі. Це може бути Бендюгівка. На березі цього ставу непогано розкласти коврик і босоніж виконати ряд асан, завершивши їх глибокою медитацією під хлюпання води і щебіт птахів.
