Банджі-джампінг, погріб консервації й весілля улюбленої собаки - що розповіли жителі Кагарличчини та Ржищівської ОТГ про літню відпустку
«Не проведи літо даремно!» - така записка, як красномовне гасло, завжди висіла у мого товариша над робочим столом. Саме завдяки своєрідному нагадуванню, яке сверлило мозок і штовхало у спину, він не раз об’їздив Карпати і Крим (ще до окупації, звісно), побував у Індії та В’єтнамі, Камбоджі, Кенії, Ірані тощо. І коли випадало щастя подивитися на ці подорожі у його фотографіях та відео, він завжди додавав: «Це не літо минає. Це минає ще один рік нашого життя».
Банджі-джампінг для тих, хто долає страхи
Алла Довгопола, м. Ржищів:
- Це літо в мене незвичайне - я навчилася приймати рішення, і це змінило моє життя.
Я з дитинства боялася висоти. І цього літа я переборола свій страх і себе й здійснила стрибок із столичного моста. Мало того, я зробила це двічі!
Це справді неймовірні відчуття, коли тобі дають команду стрибати, ти усвідомлюєш, що з тобою все буде добре, а руки тремтять і серце калатає так, що готове вилетіти назовні!
Після стрибка я зрозуміла: якщо ти приймаєш життєве рішення, то треба відразу, а не тягнути гуму, чекаючи бог на що. Треба діяти! Звісно, що без підтримки це тяжко. Добре, коли є людина, яка тебе підтримує у всіх твоїх починаннях. Це потрібно цінувати.
Наступним кроком у подоланні своїх страхів і щоб робити себе сильною духом буде стрибок з парашутом.
Віддала собаку заміж
Людмила Удовенко, с. Півці:
- Що вдалося зробити цього літа?
- Від питання «Що зробила цього літа?»
просто закрутилась голова!
На весіллі не було лише трембіти -
Заміж віддала свою чихуа-хуа!
- Де відпочивала?
- Є у мене місце особливе,
Там час неначе завмира.
Вдихаю тишу там, і я щаслива,
Завжди надиха мене - гора!
- Скільки консервації підготувала на зиму?
- Кожного літа одна і та ж ситуація,
Одним словом - консервація!
На банках 3-літрових і малих,
Яких хочеш граматик,
Я не рахую їх,
Зима - математик!
- Плани на наступне літо?
- Якби ж то час повільно йшов, як слон!
А він летить вперед на дельтаплані!
Ех... Я не Наполеон...
Не будую далеких планів.
- Що нове спробувала?
- Спробувала просто відпадний релакс!
По обличчю пливуть, мов кораблики,
Скажу: люди, це супер-клас
Ці ахатинські равлики!
- Що вдалося прочитати?
- Як на сповіді вам розкажу:
Книга не одна лежить почата,
Сторінками потрошку брожу,
Сподіваюсь скоро дочитати.
І гортаючи ці сторінки,
І блукаючи в щирім слові,
Думаю: скоро вимруть таки
Ці скарби паперові.
- Що важливе зрозуміла?
- А хмаринка в небі біла-біла!
А сонечко розжарене, мов піч.
Все ж за прожиті роки зрозуміла
Важливу річ.
На цій землі цінна секунда кожна!
Не все у житті можна передбачити,
А тим паче нікого не можна переіначити!
Зелене море городу і мрія про Париж
Людмила Мартиненко, м.Кагарлик:
- Цього року я відпочивала на городі, на який у мене алергія. А от консервувати люблю, особливо кабачкову ікру! Крім того, у мене, як і щороку, повний погреб перцю та огірків, помідорів й аджики. Насушила абрикос і груш, чекаю на яблука.
Я не перестаю мріяти про Францію - це мрія мого життя. Піднятися на Ейфелеву вежу і скуштувати місцевого круасана - думка, яка не покидає мене роками.
Що важливого я усвідомила цього літа? Все просто: якщо щаслива моя дитина, щаслива і я. І не за горами той день, коли мрія змусить знайти час для себе.
Ще я цього літа облюбувала аудіокниги, відвідала масу вебінарів, освоїла багато платформ із дистанційного навчання. Особливо мені сподобалася Всеукраїнська онлайн педрада для освітян «Учитель - психолог, який поруч з дитиною. Поради фахівців».
