Спека, курява над стернею і монотонний гул комбайнів - на полях «МХП-Агрофорт» біля Шпендівки, що на Кагарличчині, в розпалі жнива. Тут одночасно збирають дві ранні культури: озиму пшеницю і озимий ріпак. На пшеничному полі працює один комбайн, на ріпаковому - одразу три. Між ними та великовантажними автівками, що чекають край поля, безперервно снують перевантажувачі, які приймають зерно просто на ходу, поки комбайн не зупиняючись рухається загінкою.
Один із ключових аспектів збиральної кампанії - пожежна безпека на полях
Ще один надважливий аспект - безпека. На кожному полі обов'язково чергують трактори з бочками, заповненими водою. А краї полів завчасно оброблені дисковим лущильником (обкошені й злущені) - це надійний бар'єр для запобігання пожежам у спекотну суху погоду.
Але за всіма цими комбайнами, перевантажувачами і цифровими картами врожайності стоять люди: практично всі служби в цю пору працюють на збиральну кампанію. Та особлива відповідальність на тих, хто нині безпосередньо в полі.
Люди, які стоять за врожаєм
Здається, що жнива почалися лише кілька днів тому. Насправді ж для працівників «МХП-Агрофорт», що входить до Центрального хабу МХП, вони стартували ще взимку – з навчання агрономів та механізаторів, у ремонтних майстернях, де готували техніку до нового сезону, щоб у липні не втратити жодної години.
Провідний інженер Олександр Кривуца
Серед тих, хто стежить за справністю техніки в полі, і провідний інженер Олександр Кривуца. Він місцевий, родом із Кагарлика. За фахом інженер: закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «електромеханіка». Деякий час попрацював на ТЕЦ. А потім - той самий момент, коли кар’єрний шлях різко звертає - в його випадку - в бік поля.
«В мене в “Агрофорті” працювали знайомі. Мій хороший друг. Він розповів про підприємство та компанію МХП в цілому. Про те, як тут налагоджені робочі процеси, як слідкують за останніми технологіями, як відбувається розвиток компанії, як вона дбає про громади, де працює, та підтримує ініціативи своїх працівників», - згадує Олександр про те, як наприкінці 2021 року прийшов на підприємство.
Починав він з посади лінійного інженера в центральному офісі, в Кагарлику. Багато «паперової» роботи, закупівля запчастин. Поступово, крок за кроком, занурювався в специфіку.
«Потім мене перемістили вже сюди на бригаду. Згодом, коли я підтвердив свої знання, вміння, навички, мені запропонували посаду провідного інженера», - розповідає Олександр Кривуца.
П'ять років - і саме на цю позицію піднявся Олександр.
«Тут відіграє роль більша наполегливість і спрямування своїх навичок і сил на результат. Компанія створює умови для навчання та розвитку своїх працівників, а наше завдання та відповідальність цими можливостями скористатися», - пояснює він свій рецепт кар'єрного росту. Водночас додає, що легко не було.
«Спочатку було складно, потрібно було вникнути в специфіку. Звісно, я розумію, що зараз мої знання на 180 градусів відрізняються від тих, які були на початку. Доводилося багато вчитися, запитувати, переймати досвід досвідченіших колег і багато працювати», - згадує інженер перші місяці на новій ниві.
Ідеї, що приносять економічний ефект та визнання
Серед інструментів, які компанія пропонує своїм працівникам і якими Олександр скористався вже не раз, - це можливість реалізувати свої ідеї щодо удосконалення робочих процесів, через внутрішню платформу «Банк ідей». Це майданчик, де кожен працівник МХП може запропонувати свою ідею, яка поліпшить виробничі процеси і водночас матиме економічний ефект для компанії. Найкращі рішення впроваджують і на інших підприємствах МХП.
У його активі - три впроваджені ідеї, четверта саме зараз проходить апробацію.
Комбайн вигружає намолочене в перевантажувач не спиняючись в загінці- це економить час і ресурси
Не менш важливою частиною професійного зростання стала MHP Agro School - навчання у два етапи, що проходило в місті Ладижин на Вінниччині. Перший етап - взимку, другий, підсумковий - влітку, з «захистом дипломних робіт», як в університеті.
«Це внутрішня програма розвитку фахівців МХП, де ми отримуємо практичні знання і одразу застосовуємо їх у роботі. Програми ведуть експерти компанії, які щодня працюють із виробничими процесами. Це максимально корисний обмін досвідом», - розповідає провідний інженер.
Техніка, що сама знає, як працювати
Саме інженерна служба відповідає за те, щоб вся техніка виходила в поле підготовленою. Взимку, у міжсезоння, проводять дефектацію техніки, визначають потреби в ремонті й запчастинах, замовляють за каталогами - і встигають відремонтувати власними силами. До сторонніх сервісів звертаються лише у справді специфічних випадках.
Зернозбиральна техніка обладнана ситемами точного землеробства - профільні спеціалісти бачать показники в себе на планшетах без візитів до кабіни комбайна
«Все спрямовано на мінімізацію простоїв, тому ми стараємося в основному закриватися своїми силами», - каже Олександр Кривуца. Показовий приклад - власний верстат для обтиску рукавів високого тиску (РВТ), який купили якраз тому, що вихідного дня, коли контрагенти не працюють, а рукав лопнув, простій коштує дорожче за сам верстат.
Працює тут і система планово-попереджувального ремонту: якщо ремінь чи ролик на тракторі вже виробив більшу частину ресурсу, його міняють заздалегідь, не чекаючи поломки в розпал посівної, коли година простою обходиться значно дорожче. Старі, ще робочі деталі не викидають, а зберігають на складі вторинних запчастин - на випадок нічної позаштатної ситуації просто в полі.
Йде збирання ріпаку
Наразі на жнивах підрозділу задіяно чотири орендовані комбайни John Deere S760, а також власна техніка: два трактори New Holland T7060 з перевантажувачами (працюють на ріпаку), комбайн John Deere 8400 разом із перевантажувачем МПБН (працює на пшениці), тягачі з причепами.
Уся техніка - і власна, і залучена – обладнана системами картографування врожайності. Це дозволяє отримувати єдиний масив цифрових даних незалежно від типу техніки та забезпечує якісний аналіз результатів збирання. Для контролю обсягів зібраного врожаю МХП використовує бункери-перевантажувачі, обладнані ваговими системами. Лінійний агроном В'ячеслав Кармазин показує, як це працює на практиці: комбайн John Deere в парі з перевантажувачем «Кобзаренко» вивантажує зерно на ходу, не зупиняючись, що дає змогу максимально використовувати продуктивність машин у найвідповідальніший період сезону.
Агрономи відслідковують показники із комбайна
«Уся наша техніка обладнана автопілотами та системами точного землеробства, - говорить Олександр Кривуца. - От подивіться на поле: це не просто витоптана смуга, це технологічна колія. Ще під час посіву сівалка за допомогою GPS автоматично відсікає потрібні сошники, і зерно туди не сіється. Здається, дрібниця, але на наших обсягах це колосальна економія дорогого посівного матеріалу та пального!»
Але в умовах війни, коли працює РЕБ і зв'язку немає, частину робіт доводиться виконувати вручну. «Ну от зараз, як ми можемо побачити, трактор із пресом їздить - йому воно не потрібно. Але сівба, обприскування - тут ми зупиняємось, якщо сигналу немає», - пояснює інженер.
Холодну весну подолали технологіями
Керівник з виробництва Олександр Токарчук (по центру) із лінійними агрономами В'ячеславом Кармазином (ліворуч) та Максимом Дроботом
Керівник з виробництва Олександр Токарчук розповідає, що цьогорічні жнива на виробничому підрозділі «Кагарлик» стартували 16 липня - почали з обмолоту озимого ріпаку, підбираючи найбільш підсохлі ділянки. Пшеницю почали молотити 20 липня.
«Три комбайни працює на обмолоті озимого ріпаку і один на пшениці. На даному виробничому підрозділі маємо озимої пшениці понад тисячу гектарів і ріпаку озимого понад 700 га», - каже керуючий.
Затяжна холодна весна цього року далася взнаки: приморозки й весняні заморозки позначилися на частині полів нерівномірно. Але дотримання технології й вчасні обробки дали результат - середня врожайність озимого ріпаку становить 4,38 т/га, а перші намолоти пшениці - 7,1 т/га.
«Перед збиранням ми обов'язково відбираємо проби для визначення вологості. Базова вологість зерна - 14%. Коли досягаємо цих значень, починаємо обмолот і відправляємо машини на елеватор, щоб не витрачати зайві ресурси на досушування. Оскільки жнива проходять у плановому режимі, немає потреби форсувати процес і зазнавати додаткових витрат на доробку зерна», - говорить лінійний агроном В’ячеслав Кармазин.
Показники вологості зерна пшениці в межах базового рівня
Поєднання сучасних цифрових рішень, потужного технічного забезпечення та професійної роботи команди дозволяє ефективно управляти всіма етапами жнивної кампанії.
Тридцять людей, на яких тримаються жнива
За словами Олександра Токарчука, у жнива так чи інакше залучені всі - від бухгалтера до агронома. Але серце процесу - близько 30 людей, які безпосередньо працюють у полі: комбайнери, трактористи, водії перевантажувачів, водії-перевізники, обліковці, агрономи, інженери.
Паралельно зі збиранням зерна на полях уже йде пресування соломи в тюки - частину розвозять пайовикам, частину заготовляють для власної потреби тваринницьких ферм.
Одночасно із обмолотом пшениці йде і тюкування соломи
Після збирання пшениці проведуть лущення стерні новим ґрунтообробним агрегатом KUHN Krause. Натомість після ріпаку технологію дещо скоригували: застосують вертикальний обробіток агрегатом Excelerator, а лущення виконають пізніше — після появи сходів падалиці.
Масштаб компанії, відповідальність перед пайовиками і землею
Загалом цього року в компанії МХП планують зібрати ранні зернові та олійні культури з понад 95 тисяч гектарів посівів, задіявши на жнивах понад 200 комбайнів. Масштаб цифровізації зростає рік у рік: якщо у 2023 році карти врожайності сформували на площі 130 тисяч гектарів, то у 2025-му - вже майже 290 тисяч гектарів. Стандарт компанії - якісне картографування щонайменше 95% площ, запланованих для збору таких даних.
Втрат зерна після комбайна практично немає
Для «МХП-Агрофорт» як соціально відповідального бізнесу, що працює на Кагарличчині, це не просто цифри в звіті. Це земля, яку орендодавці довірили компанії для обробітку, і відповідальність за неї - не менш важлива частина роботи, ніж сам урожай. Вчасні розрахунки із пайовиками, підтримка соціальних ініціатив громад, навчання персоналу, планово-попереджувальні ремонти замість авральних, дбайливе ставлення до ґрунту - усе це складові однієї філософії: господарювати на землі так, щоб вона й надалі родила. А в центрі цього господарювання - люди.
Жнива на Кагарличчині тривають у плановому, спокійному ритмі. Коли спостерігаєш за роботою агрофортівських аграріїв, з'являється впевненість: хліб буде. За кожною тонною зерна стоїть професійна робота агрономів, механізаторів, інженерів, водіїв та десятків інших фахівців. Саме завдяки їхній щоденній праці тривають жнива, формується врожай і зміцнюється продовольча безпека України.
