21 серпня 2026 року у селі Демівщина Кагарлицької громади відбулася скорботна і водночас урочиста подія - відкриття банерів та меморіальної дошки пам'яті трьом землякам, які віддали життя за Україну. Вшанувати пам’ять про Героїв - Сергія Богомаза, Руслана Коробенка та Василя Бабія - зібралися рідні та близькі Захисників, жителі села, представники Кагарлицької міської ради, Ветеранського простору Кагарличчини та Другого відділу Обухівського РТЦК та СП.
Мітинг розпочався виконанням Державного Гімну України, після чого ведучі заходу Алла Купрієнко та Лариса Головченко звернулися до присутніх зі словами про пам'ять, вдячність і обіцянку ніколи не забувати тих, хто став на захист рідної землі.
Три долі, одна любов до України
У центрі церемонії - імена трьох мужніх воїнів, чиї банери на Алеї Слави було урочисто відкрито того дня.
Сергій Богомаз одним із перших став на захист України, пройшовши бойовий шлях учасника АТО з березня 2015-го по травень 2016 року на сході держави. Наслідки війни забрали його життя 15 січня 2018 року.
Руслан Коробенко, навідник зенітного кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини А7329, до останнього подиху лишався вірним військовій присязі та бив ворога у гарячих точках Донеччини й Луганщини. Він отримав важкі поранення у Серебрянському лісі, і попри зусилля лікарів у Дніпрі та Києві, 28 лютого 2025 року серце 48-річного Героя зупинилося.
Василь Бабій став на захист Батьківщини ще у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення, у вересні 2022-го, знову повернувся до лав Збройних Сил. Старший водій мінометної батареї військової частини А4706, він прийняв свій останній бій 6 грудня 2024 року поблизу села Пльохово Курської області. Додому, у рідну землю, він повернувся у квітні цього року.
Рідні та близькі Захисників власноруч відкрили банери та стели пам'яті, оповиті синьо-жовтими полотнищами державних стягів. Також було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Василя Бабія.
Присутні поклали квіти до портретів Героїв.
Троє дівчаток декламували вірші, присвячені пам'яті воїнів, та прикріпили до банерів янголів пам'яті, створених спеціально для цієї церемонії.
Настоятель Ільїнського храму села Демівщина протоієрей Роман Мельник відслужив заупокійну літію та освятив банери й меморіальну дошку.
Слова шани від громади
До присутніх звернувся заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов. «Від імені Кагарлицької міської ради, її виконавчого комітету, депутатського корпусу та від себе особисто висловлюю найглибшу шану та повагу кожному з вас», — звернувся він до рідних Героїв та жителів села.
«Відкриття банерів на честь наших земляків - це не просто вшанування пам'яті, це символ нашої вічної вдячності людям, які віддали найцінніше - своє життя - за свободу, незалежність та майбутнє України», - наголосив посадовець.
Він докладно розповів про бойовий шлях кожного з Героїв, а звертаючись до родин загиблих, додав: «Схиляємо голови перед родинами загиблих. Жодні слова не здатні зменшити той біль, який живе у ваших серцях, але знайте: ви не самі. Ваш біль - це біль усієї нашої громади й всієї країни».
Іван Семцов також звернувся до тих, хто зараз на фронті: «Ми віримо в наших земляків, які просто зараз виборюють кожний метр української землі. Ми щодня молимося та чекаємо на повернення додому кожного нашого Захисника і Захисниці, а особливо тих, хто вважається зниклим безвісти». Свій виступ він завершив словами: «Перемога неодмінно буде за нами, бо за нами правда, за нами свята українська земля і пам'ять про наших Героїв, які дивляться на нас із небес!»
Голова громади Володимир Мосієнко розповів, що особисто знав усіх трьох Героїв - Сергій, Руслан і Василь працювали механізаторами й трактористами в колишньому колгоспі «Ударник» і були хліборобами, перш ніж стати на захист Батьківщини. За його словами, Демівщина, попри свій невеликий розмір, зробила вагомий внесок у захист країни: наразі в лавах Збройних Сил України служать 22 мешканці села, ще шестеро демобілізовані - серед них двоє інвалідів війни, двоє учасників війни та троє учасників АТО. П'ятеро односельців, на жаль, залишаються зниклими безвісти.
Старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Сергій Решетник закликав присутніх шанувати пам'ять полеглих, підтримувати їхні родини та берегти імена Героїв у пам'яті громади назавжди.
Пам'ять про тих, хто досі не повернувся
Ведучі заходу згадали й воїнів-земляків, які зникли безвісти та доля яких досі невідома: Юрія Богомаза, Олександра Овчаренка, Сергія Волощенка та Романа Стенчука. Їхні родини живуть із надією на добру звістку та повернення близьких.
Захід завершився хвилиною мовчання під звук метронома - діти підходили до банерів, запалювали лампадки біля портретів воїнів і вклонялися їхній пам'яті.
Вічна пам'ять Героям! Вічна слава Захисникам України!
